Характеристика образу святослава в творі (слово про похід ігорів)

Князь Игорь образ Игоря Образ Святослава Святослав III Всеволодович, великий князь киевский (ок. 1125—27.07.1194)— сын князя киевского Всеволода Ольговича, внук Олега Святославича (Гориславича) ; был киевским князем во время событий, описанных в «Слове» . В «Слове» С. — носитель основной идеи, идеи объединения Руси под началом самого мудрого и авторитетного .князя для обороны от агрессии врагов, для сохранения независимости родины в целом и каждого княжества в отдельности. С. показан не только как государственный муж и полководец, но и как человек. Весной 1185г. он был подвергнут труднейшему испытанию. Его племянники, князья Игорь и Всеволод, бросили дерзкий вызов объединительной политике С. , тайно отправившись в поход против половцев. Сокрушительный разгром Игоревых полков и последовавшее за ним опустошительное нашествие на Русь половецких ханов Кончака и Гзака легли позором не только на князей — виновников разгрома, но и на «серебряные седины» умудренного жизнью С. , старейшины рода Ольговичей, к которому принадлежали также князья Игорь и Всеволод. Поражение их войска и пленение их самих ликвидировали все положительные результаты (как военно-политические, так и морально-психологические) победоносного объединительного похода против половцев весной 1184г. , который возглавлял С. Кроме того, были сведены на нет и благоприятные мифологические результаты, которым русичи придавали огромное значение: притихший, «усыпленный» разгромом и пленением хана Кобяка злой дух коварства и обмана Лжа снова усилился и принялся за свою разрушительную работу. С. , оценивая негативные последствия Игорева разгрома, на первое место ставит ослабление единства власти на Руси, угрожающее ее независимости. Эта же забота-проблема поставлена Автором в центр вещего сна, который видит С. в своем «златоверхом» тереме. Обдумывая причины опасной военной политики князей Игоря и Всеволода, С. находит их в родовой традиции Ольговичей и в жестокосердном, дерзко-непокорном характере обоих братьев. Трезво глядя на славолюбие князей как -на свойство, присущее всем и каждому, С. в то же время упрекает своих племянников за безрассудную чрезмерность их страсти к славе, проявившуюся в стремлении завоевать лишь себе всю славу, «и и будущую» . Мудрость С. ярко проявилась в том, что он, оценивая князей Игоря и Всеволода, не впадает в односторонность, видит не только их недостатки, но и их достоинства (храбрость, крепкую волю) . Сравнивая оценку Игорева похода С. с оценкой самого Автора, мы видим, что при всей мудрости киевского князя для него характерно аристократически равнодушное отношение к простым людям (князь не замечает гибели воинов) , в то время как Автор сострадает прежде всего народной беде, а потом уж и княжеской. Это различие между Автором и С. должно удержать исследователя от утверждения, будто образ этого князя был задуман как образ идеального героя.

Все оповідання "Білий кінь Шептало" можна вважати алегорією, зміст якої — зображення епохи тоталітарного режиму, яка знищувала у людей жагу до вільного життя.В центрі оповідання — білий кінь. Чому саме білий?

Із слов’янської міфології дізнаємося, що у святковому ритуалі давніх слов’ян однією з емблем був білий кінь, що біжить по небу. Наші предки шанували білого коня, якого вважали священним. Він уособлював Світанок. Наші предки вірили в те, що колісницю Сонця возять білі коні. На острові Ругії колись стояв храм Світовида. При цій святині жрець утримував білого коня, на якому було заборонено верхи їздити, бо це був священний кінь. Досі зберігся звичай: переможець-полководець в’їжджає в місто через тріумфальну арку на білому коні. На сьогоднішній день існує вислів: "на білому коні в’їхати" — тобто з’явитися де-небудь як переможець, як людина, що досягла тріумфального успіху.

Для зображення особи, яка пристосовується до обставин, зраджує саму себе, письменник використав образ білого коня. Це — не випадковість: саме контраст сакрального змісту образу та його життя у творі працює на розкриття ідеї оповідання.

На такому самому контрасті побудовано і словосполучення "Білий кінь Шетало": поряд з гордим білим конем — ім’я, яке може належали лише боягузу та пристосуванцю. Зрозуміло, що походить воно від слова шепіт, шептати, притишений, приглушений.

У творі дуже багато алегоричних образів. Наприклад:

батіг, віжки, недогнуздок, сильна рука, табун, гурт, загорожі, особливі стосунки коня і конюха, бригадне стовпище — натякають на форму правління — тоталітарну владу.

Батіг — символ рабської покори, страху, пригнічення особистості, підневільного становища, приниження гідності.

Стайня — алегоричний образ тогочасної тоталітарної системи.

Бригадне стовпище — зібрання знеособлених персоналій, "гвинтиків" системи.

Білий кінь — алегорія непересічної людини, яка не хоче приймати рабську долю, бути "як усі", опирається "сірій" буденності, але зазнає поразки в цій боротьбі.

Небо, вітер, вогкість, міцний настой лугових трав і молодого сіна — алегорія волі.

За до алегоричних образів письменникові вдалося правдиво відтвори ти вплив епохи тоталітарного режиму на людину — її поведінку, погляди, світо сприйняття, місце у суспільстві. Ця жахлива епоха наче зомбувала людину, відбиваючи у неї бажання жити і розвиватися вільно, самостійно, без принижені, і знущань.

Під впливом повсякденного життя і суспільних умов яскрава, але слабка людська особистість втрачає індивідуальність, зраджує свої мрії, пристосовується до оточення. Вона обманює сама себе, живе подвійним життям, страждає від внутрішнього роздвоєння, суперечки між розумом і серцем.

Система ламає її, змушує жити "як усі", навіть якщо таке життя передбачає тріск батога на спині. Життя коня Шептала й є алегорією такого життя.

Объяснение:

Девочка Алиса.

."Пропасть"

. Неожиданное путешествие в необычную страну.

. Удивительный кролик.

. Вертикальный тоннель.

Большой зал со множеством дверей.

. Странные пирожки и флакончики.

. Оскорбленная мышь.

Долгие скитания.

Кусочек гриба.

. Знакомство с герцогиней.

. Странный говорящий кот.

Кот показывает дорогу.

. Сверток с ребенком.

. Жители необычной страны.

. Необыкновенное чаепитие.

Побег

. Суровая королева.

. Зал суда.

. Перепуганные свидетели.

Развеянные чары.

. Привычный пейзаж.

Всего лишь странный сон.