Дійові особи казки кривенька качечка

Баба, дід, собака, кіт і качка

Контрольна робота                     7 клас

(О’Генрі «Дари волхвів», Г.Веллс «Чарівна крамниця»,Р.Акутагава «Павутинка»)

І.Обери та запиши правильну відповідь.

1.Новела – це:

а)літературний твір, у якому гармонійно поєднано зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу;

б)невеликий за обсягом прозовий твір, у якому йдеться про незвичайну пригоду з напруженим сюжетом, стрімким розвитком подій і несподіваним фіналом;

в)невеликий за обсягом ліро-епічний твір на історично-героїчну, легендарну, фантастичну та соціально-побутову тему з напруженим сюжетом і драматичною, часто несподіваною розв’язкою.

2.Інтрига – це:

а)складне й напружене сплетіння дій персонажів, які задля досягнення поставленої мети вдаються до хитрощів або приховування своїх намірів;

б)крайня, гранична ситуація, що виходить за межі звичайного, надзвичайна;

в)заплутана ситуація, історія розв’язування логічної задачі.

3.Для творів О’ Генрі характерні:

а)захоплива інтрига;                               б)чітко продумана композиція;                   в)несподіваний фінал.

4.Гуманізм новел О’ Генрі – це:

а)герої,що випромінюють любов;         б)складні філософські питання, які порушує письменник;

в)моральні питання, які хвилюють письменника.

5.У подружжя Джеймс  Діллінгем Юнг було дві речі, якими вони дуже пишалися:

а)золотий годинник Джима та волосся Делли;                 б)золотий ланцюжок Джима та золота діадема Делли;

в)черепахові гребінці прикрашені дрібними коштовними каменями Делли та коштовний записник з золотою застібкою Джима.

Объяснение:

Максим – наймолодший син Захара Беркута, перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку — Мирославу. Максим Беркут зовнішність: «…його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице» «мов здоровий дубчак між явориною, визначався між усім тухольським парубоцтвом» Так відчувати може лише людина, яка палко любить рідну землю і життя. Максим з радістю сприймає повідомлення Тугара Вовка про те, що тухольці оточили монголів, і з гідністю патріота відповідає зрадникові, що «тухольці будуть битися до останнього», але не пустять ворога в гори. “Захар Беркут” характеристика Максима Максим — простий, як сама земля, як величезні гори, як стрімкі річки, як кришталеве повітря. Здається, все він черпає з самої душі природи і збирає у своєму серці. Він безстрашний і сміливий. Його природний розум, кмітливість. «Все у нього виходило в свій час і на своїм місці, без сумішки й сутолоки; всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок», — пише Іван Франко. Навіть бояри поступово починають поважати Максима, адже він дає розумні поради, а головне, врятовує дочку боярина Мирославу, коли вона потрапила у лігво ведмедів. Це свідчить про його рішучість і одночасно скромністю, бо Максим не хизується своїм подвигом. Максимові властиве почуття власної гідності. Щиро покохавши Мирославу, він просить Тугара Вовка згоди на одруження, але, почувши у відповідь зневажливі слова, «випростувався перед боярином, мов молодий пишний дубчак, і сказав лагідним, але певним голосом: «Нічого злого я не сказав тобі… Невже ж між твоїм, боярським, а моїм мужицьким родом така велика пропасть, щоб її любов не могла перегатити?..» Вирісши в громаді, де всі були рівноправними, Максим не міг передбачити, який гнів викличе його прохання в пихатого та зарозумілого боярина. Максим Беркут має безмежну любов до свого народу, до рідної землі, патріотизм: «Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад з такими гордощами, з якими мало котрий цар обзирає своє царство!» Людина, яка так безмежно любить свою землю, ніколи не зможе її зрадити. Навіть у полоні, у кайданах. Мужність, відвага Максима викликали захоплення навіть у самого Тугара Вовка: «їй-богу, славний молодець… Не дивуюсь, що він очарував мою доньку. І мене самого він міг би очарувати своєю рицарською вдачею!». Максим Беркут, як і батько, громадські інтереси ставить вище особистих. Він розуміє, що його життя небагато варте, порівняно з долею верховинців, запрян, яких знищать монголи, якщо їх пустити в гори, і тому схвалює рішення батька не обмінювати його на рештки монгольського війська, що зайшло в тухольську долину, а вийти не змогло. Максим гордий за свій народ, який нещодавно бився з ворогом, і був певний у його перемозі. Він знав, що тухольці будуть битися до останнього, щоб знищити всіх загарбників. Скільки потрібно мужності та відваги, щоб не припиняти боротьбу і в полоні! Через Мирославу Максим переказує тухольцям свій план остаточної розправи з монголами, обдурює їхнього ватажка Бурунду, обіцяючи йому нібито показати вихід з тухольської долини. Максим не загинув. У двобої з Бурундою він переміг. Його рятунок викликав радість в усіх тухольців. «Навіть ті, що втратили своїх синів, братів та мужів, і ті радувалися Максиму, немов з його поворотом повертали всі дорогі серцю, страчені в бою».