Твір на тему чи потрібно добром відповідати на зло

"Чи потрібно добром відповідати на зло?"-багато хто з нас, не раз у житті, задавався цим питанням. Той, кому хоч раз хтось заподіяв будь-якої шкоди, образив, насварив, чи навіть косо глянув, ставав перед легким, але тільки на перший погляд, вибором і говорив сам собі:"Що я маю робити? Відповісти злом на зло, але почуватися негідною людиною? Чи зробити натомість щось хороше, і, можливо, тим самим, вийти із ситуації переможцем?". І ні для кого не є секретом, що багато людей, у таких випадках, обирають перше. Можливо, це і не погано, у деяких вийняткових навіть випадках-правильно. Але Ви тільки поміркуйте над тим, наскільки б на світі стало менше зла, якщо б кожен з нас на щось погане відповідав добром. Скільки б поганого можна було уникнути. Наш світ би став майже ідеальним. Але завжди є "але". Якщо я зараз подумаю:"Так, я більше ніколи не вчиню нічого злого і поганого"- невже хтось повірить, що я не лукавлю,і не через те, що людська натура є настільки погана, а тому, що це здійснити, по суті, не є можливим. Багато поганого робиться випадково, також люди дуже часто роблять щось не подумавши, як про це ще кажуть "на емоціях". Це питання є дуже глубоким. На нього не можна дати однозначної відповіді, але можна спробувати не робити того, за що потім буде соромно, безумовно, неможливо уникнути усіх помилок, але якщо намагатися не відповідати злом на зло, а навіть спробувати зробити добро, багато що може змінитися у ліпшу сторону. Самовдосконалення- шлях до успіху, якого всі так прагнуть. Може треба почати з себе?

1.

1. Рішення Остапа.

2. Гвалт у панському маєтку.

3. Байдужість народу до своєї тяжкої долі.

4. Остання мить перед розставанням.

5. Згадка з дитинства Остапа.

6. Втеча Соломії разом з коханим.

2.

1. Осіння ніч

2. В очікуванны переправи

3. З’явлення човна

4. Козацькі вартові

5. У млині Якима

6. Переїзд

7. Поранення Остапа

3.

1. Втеча від варти

2. Перев’язування рани

3. Соломія шукає шляху

4. Пожежа у плавнях

5. Марення Остапа

6. Остап віч-на-віч із вовком

7. Думки і бажання героя

4.

1. Хатина циган.

2. Благання циган Соломією.

3. Остап під опікою старої циганки.

4. Побут циган.

5. Соломія вирушає на заробітки.

6. Арешт.

5.

1. Домовленість.

2. Соломіїні радощі.

3. Арешт Остапа.

4. Соломія турбується про визволення Остапа з «конаку».

5. Підготовка до визволення.

6. Річка.

7. Поєдинок з вартою турецького човна.

8. Смерть Соломії та Івана.

Епілог

1. Маленька халупка.

2. Вітер.

3. Остап — старий дід.

Всеволод Нестайко — видатний дитячий письменник, твори якого відомі в Україні та світі. Повість «Тореадори з Васюківки» є дуже цікавою, у ній оповідається про пригоди двох кмітливих та веселих хлопців. Твір «Тореадори з Васюківки» — за своїм жанром пригодницька повість. Пригодницька література має певні особливості, які вирізняють її з-поміж інших. У центрі уваги читача знаходиться, як правило, гострий сюжет, події постійно розвиваються, обставини швидко змінюються. Пригодницька повість — це прозовий твір, обсягом менший за роман. Пригодницькі твори дуже популярні у зарубіжній літературі, всім нам відомі твори О. Дюма, розповідь про пригоди Робінзона Крузо та інші. Окрему частину пригодницької літератури складають твори для дітей. У них сюжет не такий напружений, проте надзвичайно насичений подіями, герої зазвичай відзначаються винахідливістю, активністю та життєрадісністю.

Мені дуже сподобалася повість В. Нестайка «Тореадори з Васюківки». Пригоди хлопців Яви та Павлуші викликають захват, їхня винахідливість вражає. Хлопці завжди мають безліч нових ідей, ці ідеї цікаві та оригінальні. Правда, іноді задуми Яви та Павлуші втілюються у життя трохи не так, як планують хлопці, тоді хлопців сварять, а іноді й карають. Проте рідні та друзі люблять їх, незважаючи на їхні вигадки та «винаходи».

Повість В. Нестайка — перша пригодницька повість української літератури, з якою я ознайомився у шкільній програмі. До того я читав зарубіжну пригодницьку літературу, правда, переважно дивився фільми. Мені по-справжньому, припав до душі цей жанр. Тим більше цікаво було читати про пригоди, які розгортаються у наших краях, а не десь «за далекими морями». Головні герої цих пригод схожі на тебе діти, а поруч такі ж дорослі, як твої батьки чи вчителі. Хоча Павлуша і Ява справжні шибайголови, постійно щось вигадують, але мені подобаються своєю чесністю, сміливістю та почуттям гумору. Повість В. Нестайка захоплює своїм сюжетом та вчить не втрачати рис, які притаманні хлопцям — персонажам повісті