Як iдея твору слово о полку iгоревiм перегукується з нашим часом

Саме "Слово о полку Ігоревім" є досить різноплановим, і ідеї, які ілюструє цей твір завжди будуть актуальними. Саме в наш час, коли на сході розгортаються усім відомі трагічні події, варто згадати головну думку цього твору, вона саме зараз дуже доречна і полягає вона в тому, що нам треба об'єднатися, які б ми не були різні, і скільки б в нас не було розбіжностей, ми всі люди і потребуємо в до одне одного як ніколи раніше.

   Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: "Хто багато читає, той багато й знає". Кожен — інтелігент, бізнесмен, робітник — має хоча б невеличку особисту бібліотеку. 

Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою. Вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх сторінок забринять невідомі вірші, які ми пам'ятаємо довго, а можливо, й ціле життя. Саме з книжок ми дізнаємося про те, як живуть народи різних країн, як виборюють вони свободу, а ще дізнаємося про відкриття науки й техніки, про рослини й тварин, про планети, зірки й туманності. З давніх-давен письменники, учені відображали в книжках знання та досвід поколінь, зберігаючи це все для нащадків. 

А колись у прадавні часи на світі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Замість сторінок пращури використовували каміння, дерево, стіни печер. Пізніше почали писати на глині, але це було також не дуже зручно. Справжній папір, схожий на той, що на ньому ми пишемо сьогодні, з'явився кілька століть тому. Відтоді й почали в усьому світі писати на папері. А тепер вони є, але майже ніхто не хоче їх читати. 
Я щиро вважаю, що телебачення та електронні машини ніколи не зможуть повноцінно замінити щасливих годин спілкування з книгою.

Микола Вороний великий письменник який зробив не малий вклад в культуру України.

Народився в родині ремісника. Навчався в Харківському, пізніше в Ростовському реальному училищі; звідти його виключено за зв'язки з народниками: читав та поширював заборонену літературу. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів Російської імперії. Та не дивлячись на всі перешкоди продовжує писати твори.Один із них ,,Євшан-зілля"набрав особливої популярності серед народу та знаті. Багато його творі залишилися серці народу та культури українскої.Світ ніколи не забуде цю видатну особу!