Передайте зміст "тополя" (т. шевченко) своїми словами. чи знайшла героїня щастя?

Ні вона не дочекалася свого кохання,пішла до бабусі та дала їй зілля і воні перетворилася на дівчину тополю.

З ким останнім бачиться і розмовляє хлопець у рідному селі? (Соломії тяжко думати, що Остап покидає її, дідуся, село. Але вона знає, що чекає його, якщо він залишиться. Через те з болем промовляє: «Тікай, Остапе, тікай, серце…»)

Кого Остап порівнює з волом? (Людей)

Які спогади зринають в пам’яті Остапа по дорозі? (Дитинство; батько, матір, дідусь, Соломія, себе називає панською худобою).

Як звучали для Остапа в дитинстві слова про волю? (Піднесено, романтично…)

На кого ще, крім пана обурюється герой? (На людей).

Яких людей пригадує герой з дитинства? (Емісарів)

Що уявляє Остап по дорозі, коли тікає? (Уявляє себе вільним козаком).

Хто пристав до Остапа в дорозі? (Іван)

Що найбільше напружувало втікачів? (Очікування до

Для чого введено символічний образ голодного вовка? (Люди дійсно були голодні, та ще їх мучив «голод» волі)

Чому Іван обурився на діда-провідника, коли той з посмішкою згадав про вовка? (На душі й так було тяжко, а він ще й насміхається)

До кого вирішили звернутися втікачі за до До мельника, одноокого Якима)

Який план запропонував Яким? (Зв’язати пліт, пере у плавні)

Чому герої, пливучи в тумані поміж берегами, почувають себе одірваними від землі й безпомічними? (Туман – символ безперспективності)

Яке почуття охопило Остапові груди, коли він відчув себе на волі? (Не радість, а навпаки – злість. Він утік з батьківщини не з власної волі)

Що сталося на кордоні? (Остапа поранено)

Де опинилися герої? Як веде себе Остап? Яка реакція у Соломії? (Вони втікають назад у плавні. Остап слабне. Соломія чим може допомагає…)

Що втікачі вирішують робити далі? Чому між ними виникає непорозуміння? (Бачать вихід по-різному: Соломія пропонує йти вліво, Остап – вправо)

Який курс вирішила взяти Соломія? (Вирішила йти проти вітру)

Хто стає її заклятим ворогом? (Комиш)

З ким автор тут порівнює Соломію? (Із зраненим оленем)

Хто приходив до хлопця в мареннях? Про що вони розмовляють? (Дідусь)

Яку живу істоту побачив Остап біля себе удосвіта? (Вовка) Що було єдиним оружжям од звіра? (Вода)

Хто надає першу до Остапу? (Стара циганка)

Хто далі опікується Остапом? (Молода циганка)

Яке лихо трапилося у циганській родині? (Гіцу поранено)

Тема весняного пробудження розробляється й у вірші “Гримить”. Структурна новизна його в тому, що картини природи й 
суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за до паралелізму. Дві п’ятирядкові 
строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну 
єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним 
ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого 
рядків: летить - гримить, обновить - гримить.У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі – 
ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво:
Мабуть, благодатная хвиля надходить...
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Гримить!
На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у 
другій строфі набирає мастштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі.)))