Іть, будь ласка, скласти акровірш костюк максим

Красивий улюблений край
Радію що в ній я живу
Абрикосовий край тут у літку
Їжак тут живе як і я
Небо блакитне наді мною
Афтограф беру я у тебе мій краю

:Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій…Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, поет відчув відгомін спалахів селянських повстань по Україні… Він побачив, як пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:…вставайте, кайдани порвіте.Це був заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.Поет вірив у світле майбутнє України, вірив, що змінити соціальний устрій гноблених можна. «Заповіт» — це програма його життя, за виконання якої він мужньо боровся. Він хоче, щоб хоч після смерті здійснилась його мрія.Поезія перекладена більш як п’ятдесятьма мовами світу, на слова написано понад півсотні музичних творів. А мелодія «Заповіту», яку знає кожен в Україні, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому.«Заповіт» Т. Шевченка залишив у духовному житті нашого народу помітний слід.І мене в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новійНе забудьте пом’янутиНезлим тихим словом.

Великий кобзар відіграв величезну роль у розвиткові національної і соціальної самосвідомості українського народу. боротьба проти будь-якого гніту, в тому числі й національного, була в концесії шевченка боротьбою за те, щоб розчистити шляхи для вільного розвитку як українського нарощу, так і інших гноблених народів. і все це він робив не , ні роз-мовами, а великою, геніальною силою своїх поетичних творів. патріотичні ідеї шевченка зросли на життєдайному грунті багатовікової боротьби українського народу за свою незалежність, проти соціального і національного гніту. героїчне минуле україни є увагу молодого поета не саме по собі, а як дійовий побудник сучасного становища народу, як засіб для піднесення патріотичного почуття: україно, україно! серце моє, ненько! як твою долю, заплаче серденько! /"тарасова ніч"/. поет розуміє, що немає і не може бути вільної, щасливої і радісної вітчизни, поки "ізь на славній україні людей у ярма запрягли пани лукаві /"і виріс я на чужині"/. шевченкові герої - це люди кровно зв'язані з батьківщиною. це подвижники, для яких немає вищого почуття, ніж гаряча любов до стражденної матері-вітчизни. такими патріотами були вожді народних повстань - наливайко, тарас трясило, богдан xмельницький, богун, залізняк, гонта