Складіть продовження до твору " за сестрою" ( 99 ів) дуже потрібно

Дехто вдає з себе добряка, щоб якось піднятися у суспільстві та показати своє «благородство». До комусь, а потім чекає покірливості, поваги, поклоніння власній персоні. Насправді ж , людина просто грає роль, а навіщо? Психологи знаходять тут дві причини – одна явна, а друга прихована. Явна – це невиправдана гордість, зверхність і надмірне самолюбство. Прихована ж причина, цілком вірогідно, криється у страхові залишитись непоміченим іншими. А це вже наслідок психологічної слабкості, невпевненості у собі.

Поміть: роблячи добру справу, але з корисливими цілями, людина дурить і себе, і інших, а справжнє життя минає стороною. Найгірше у цій ситуації те, що перекручується саме поняття добра. Люди вже не вбачають у ньому того безцінного дару, котрий не купується за гроші.

Объяснение:

Оповідання “Без хліба” щире співчуття викликає. Головний герой оповідання, рятуючи близьких людей від неминучої голодної смерті, змушений був красти зерно. Сім’я Петра — головного героя оповідання — жила в жахливих умовах. Хата була благенька, худоби взагалі не було. А найгірше те, що вже третій тиждень, як закінчилися всі харчі. Не було навіть борошна, щоб спекти перепічки. Матері було нічим годувати дитину, і та заходилася від гіркого плачу. Той дитячий плач Петрові “мов ножем серце краяв”. Що робити? Куди податися бідному селянинові? У кого позичити борошна? У сусідів така сама скрута, а багаті не дають, бо Петро вже в них позичав. Поткнувся до старости, щоб той дозволив із гамазеї мішок зерна позичити, та той виявився таким чесним, що хоч зразу на цвинтар іди. Ситуація була безвихідна.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/bez-hliba-analiz/

Объяснение:

Оповідання “Без хліба” щире співчуття викликає. Головний герой оповідання, рятуючи близьких людей від неминучої голодної смерті, змушений був красти зерно. Сім’я Петра — головного героя оповідання — жила в жахливих умовах. Хата була благенька, худоби взагалі не було. А найгірше те, що вже третій тиждень, як закінчилися всі харчі. Не було навіть борошна, щоб спекти перепічки. Матері було нічим годувати дитину, і та заходилася від гіркого плачу. Той дитячий плач Петрові “мов ножем серце краяв”. Що робити? Куди податися бідному селянинові? У кого позичити борошна? У сусідів така сама скрута, а багаті не дають, бо Петро вже в них позичав. Поткнувся до старости, щоб той дозволив із гамазеї мішок зерна позичити, та той виявився таким чесним, що хоч зразу на цвинтар іди. Ситуація була безвихідна.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/bez-hliba-analiz/