Як герої повісті "різдвяна пісня на порозі" ставляться до різдва .

Кожен ставився порізноиу! Наприклад: Скрудж спочатку не любив різдво, адже тоді помер його найкращий друг, лише другорядні герої поважали та любили це велике свято. Я також люблю це свято!

Відповідь:

Пояснення:Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.

Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".

Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.

Объяснение:

1. Прочитайте та перекладіть текст. Визначте  тип, стиль мовлення, головну  думку. Знайдіть у тексті  5 іменників  2  відміни.  

        Первiснi люди не вмiли добувати вогонь. За ним полювали: людина пiдкрадалась до запаленого блискавкою дерева та обережно вiдносила палаючу головешку, вiд якоï розводили багаття. Хранителi вогню стежили, щоб багаття не погасало. Вони пiдтримували вогонь i вдень, i вночi.  Потiм люди навчилися самi добувати вогонь.  Дерев’яну паличку вставляли у видовбаний у шматку дерева отвiр, куди клали сухий мох, i швидко обертали. Вiд тертя дерево нагрівалось, мох загорявся.  

Сучасний сiрник, голiвка якого вкрита легкозаймистою сумiшшю, теж загоряється вiд тертя об коробочку. Зараз є сiрники, якi можуть горiти при сильному вiтрi i пiд дощем. Є ще й запальнички.  

Добути вогонь Але обережно поводитися з ним можуть не всi. Iнколи дiти граються з вогнем. Це небезпечно: вiд маленького сiрника може згорiти цiлий будинок, великий лiс чи поле. Щороку вiд пожеж гине багато людей. А ви навчилися правильно поводитися з вогнем?

2. Що  називається числiвником. Як  розрізнити  між собою  кiлькiснi та порядковi числівники? Наведіть приклади.  

3.  Вiд поданих кiлькiсних числiвникiв утворiть порядковi.  

Один, сiмдесят, п’ять, тисяча дев’ятсот шiстдесят п’ять, мiльйон