Шанобливе ставлення до природи у повісті гуси-лебеді летять.5-6 речень

Шанобливе ставлення в цій повісті описується тим,що мати плекала землю.Михайлик захоплювався лебедями які летіли над його домом.В селі любили прихід весни тому,що тоді все починало розквітати .Михайлика змалечку вчили цінувати й шанувати природу.А також в селі любили гарбузове насіння.Тому Михайлик поділився насінням із вдовою.Бо на той час це вважали їжею.

1.«Не ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш»

Мати ("Скарб" Олекса Сторожнко)

2. «Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув,

якби не сам Бог того схотів!»

Наймит ("Скарб" Олекса Сторожнко)

3. «Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов.»

Павлусь ("Скарб" Олекса Сторожнко)

4. «На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми

помремо?..

Старий (баько) ("Скарб" Олекса Сторожнко)

5. «Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя…

Парубки ("Скарб" Олекса Сторожнко)

Про видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка писати дуже важко, адже усі подробиці його життя та творчості вже давно відомі та докладно вивчені. Кожен має право висловити свої особисті думки щодо творчості великого Кобзаря українського народу, і я хочу долучитися до цієї почесної місії.

Я вважаю, що Т. Г. Шевченко ще за своє життя був приречений стати видатним поетом. А для багатьох наступних поколінь і для наших сучасників він став справжньою легендою і символом, на всі часи перетворився для українського народу знаковою постаттю. Адже творчість Т. Г. Шевченка — це не просто вірші і поеми талановитої людини, а й мудрість, філософія і заклик до боротьби за краще життя.

Мені приємно усвідомлювати, що у мене є власний погляд на творчість великого Кобзаря, у мене в душі і серці існує власний, ні на кого не схожий митець.

Я маю власне розуміння й бачення творчості Т. Г. Шевченка, тому для мене він не тільки символ українського народу і великий Кобзар. Він для мене й досі живий. Колись поет сказав такі слова: «Я не розуміюся достатньо ані на поезії, ані на зброї». З цими словами я не згодний, адже поезія Шевченка для багатьох поколінь наших співвітчизників стала справжньою зброєю. Якщо замислитися, то добре знаючи біографію Т. Г. Шевченка, ми насправді знаємо про нього як про поета і як про людину досить мало.