Чому івана франка називають" каменярем"?

У поезії "Каменярі" Франко змалював символічний образ невтомних працівників-каменярів, серед яких був і сам автор. У поезії усі каменярі скуті залізними ланцюгами, стоять перед високою залізною скелею. Це був символ старого суспільного експлуататорського ладу, який на свої очі бачив Франко. А каменярем Франка називають за цей високопіднесений твір, де він піднімає тему гноблення українського народу, але в той же час має надію, що : "І щастя всіх прийде по наших аж кістках".

1. Вечірня зимова краса.

2. Придбання в магазині вина.

3. “Хороші друзі”.

4. Арешт.

5. Хист до малювання коней.

6. Байдужість хлопця до матері.

7. Прибуття тактовної родички.

8. Грубість до тітки.

9. Жахлива хвороба Славка.

10. Довгі дні в лікарні.

11. Заняття плаванням.

12. Віра у видужання.

13. За до блакитних печер.

14. Бездушний вчинок Юрка.

15. Порятунок сороки в Надії Григорівни.

16. “Хороший хлопчик вдома.”

17. Мрія Славка про фехтування.

18. Програш на чемпіонаті.

19. Нарікання найкращого друга Юрка.

20. Тренування друзів.

21. Спроба Лілі вирішити ситуацію.

22. Дуель.

23. Страждання Юлька.

24. Розмова батьків.

25. Суд над Славком.

26. До Надії-продавщині.

27. Виправдання Славка.

Объяснение:

Якщо план дуже великий можеш його скорочувати.

Відповідь:

1. Події, описані в повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною» відбувалися... у 30-х роках ХІХ століття  цитата: Діялось се в тридцятих роках минулого століття.

2.З якою сільськогосподарською худобою порівнюється неволя народу – тур . цитата: То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром..

3. чого НЕ робили пани з тими холопами, яких було спіймано за втечу...  не вішали на центральній площі. цитата  Лиха доля чекала втікача: його оддавано в рекрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу, або з оголеною напівголовою, збитого, збасаманеного, одсилано в кайданах назад до пана (методом виключення - немає вішали на площі)

4.За що Остап засуджує простий народ? Бо народ: байдуже ставиться до власної волі   цитата: злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що..

5. Від чого застерігає Соломія Остапа?  не йти селом. цитата:  — Ну, то не йди, голубе, селом, щоб не побачив хто...

6. Втікаючи, Остап найбільше хвилюється за...  дідуся цитата: — Бувай здорова... Гляди ж, не забувай мого дідуся... Перекажи, хай вони не журяться.

7. Що сталося з утікачами під час переправи?  на них наскочили козаки і почали  стріляти. Через це не всі люди сіли в човен. цитата: — Лови їх! В'яжи! — гукали козаки, впадаючи на тих, що не встигли сісти у човен. Вони зіскакували з коней і кидались на втікачів. Усе змішалося

8.Що сталося з Остапом, коли вони з Соломією вийшли на берег? - Кордонний козак підстрелив Остапа. цитата: — Хто там?..— кинув у пітьму кордонний козак і, не дочекавшись одповіді, бахнув наосліп із рушниці.  - Ой! — скрикнув Остап, ухопившись за груди, і захитався.

9. Чому Соломія залишила Остапа у плавнях?  Бо він був поранений, а Соломія хотіла швидше знайти вихід. цитата: Чи не краще б лишити тут Остапа — вона ж йому однаково нічим не годна за — та самій метнутись й пошукати виходу? Так було б певніше й скоріше

10. Що трапилося у плавнях із Соломією? Що вона там побачила?  Вона заблукала і побачила, що горять плавні. цитата: Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів. Плавні горіли…

11. Що сталося із Соломією, коли вона з Іваном Котигорошком визволяли Остапа? потонула. цитата: Вона чує, що могутня течія бере її в свої обійми, а чорна гли-бінь тягне за ноги. Приходить смерть.

12. Як склалося життя Остапа?  Він самотньо жив на бессарабській полонині, охороняв пам'ятник, поставлений на згадку розливу людської крові; часто згадував Соломію.. цитата: На високій бессарабській половині…стоїть одиноко високий пам'ятник, поставлений на згадку розливу людської крові. Там колись бились турецькі яничари з московським військом. Тьмяно світяться вікна у маленькій хатинці, де сторож варить собі убогу вечерю…. Сивий дід гріє свою бороду біля вогню і слухає розмову вітру…

Пояснення: