Твір на тему поза межами болю- трагічне пророцтво про загибель інтелегентної чуттевості

Яты дырка и неудачник по жизни

Чудова країна розташувалася в самому серці Європи. Широкі лани, зелені луги, щедра та плодюча земля, всім багата Україна. Але ця красуня з непростою долею. Де б я не був, але душа болить за рідну Україну.
Так склалося, що моя країна отримала незалежність лише в 1991 році. До цього її розтягували на шматки сусідні держави, багато з яких вже не існують на карті світу. Розділена, скривавлена та слабка вона все ж набула таку жадану незалежність.
За роки незалежності українці затвердилися як самостійна нація. Великими темпами розвивалася українська мова. Після отримання незалежності українська культура вийшла на новий рівень, а українську мову почали впізнавати у всьому світі.
Сьогодні настав для України нелегкий час. Такі бажані території держави можуть вийти зі складу України. Як свідомий громадянин я розумію, що цей складний етап в історії, цілісність країни може не пережити. Тяжко усвідомлювати, що в цей період страждає певна частина співгромадян. Вони не мають можливості працювати, відводити дітей до школи і жити в мирі та злагоді. Незважаючи на тяжкий час громадяни України об’єднуються та влаштовують гуманітарні центри до Ми українці і тільки всі разом зможемо перемогти усі знегоди.
Дуже сумно, що економічний стан країни теж знизив свої показники. Передові підприємства Сходу стали смачним шматком для сусідніх держав. Економічний потенціал України складно розкрити в таких складних умовах. Щоб покращити стан держави, потрібно багато та плідно працювати. Саме від кожного громадянина залежить отримання заробітних плат лікарів та вчителів, забезпечення людей похилого віку пенсіями та до соціально незахищеним категоріям громадян.
Наша країна одна з найпривабливіших країн Євразії. Існує така мудрість, що тільки найсильнішим даються тяжкі випробування. Пройшовши одне з таких, наша нація ще більше окріпне, а державність України загартується на віки.

Наша країна — це мелодійна мова і сумна пісня. Сумна, бо багато довелося пережити народові, але не втрачали і не втрачають оптимізму справжні сини і дочки України.

Ми маємо всі підстави пишатися своєю славетною історією. Бо мали легендарних героїв, мужньо боролися з безкінечними нашестями чужинців на рідну землю. Відроджувалися з пожарищ і руїн, плекаючи та несучи далі незгасимий вільний дух народу. 

В українців нелегка, але дуже давня історія. Адже ще шість тисяч років тому починалася Україна з трипільської культури і потім поступово формувалась державність. І не вина, а трагедія українців втому, що постійно хтось намагався знищити зачатки їхньої держави. А нашим славним воїнам доводилося постійно боротися, своєю кров'ю поливати свою ж землю. І це при тому, що українці за характером народ миролюбний, працьовитий. 

Сталінські репресії та голодомори важким тягарем лягли на плечі на-роду. Але і в ті важкі часи звучало пломенисте слово патріотів своєї землі. Ніщо не могло його зламати! 

Тому так важко бачити сьогодні байдужість людей. Дійсно, на шляху розвитку молодої держави дуже багато труднощів. Але їх можна подолати тільки разом. В єдності наша сила!