Треба вікторина до твору "теплота родинного шнтиму"

Важливу роль у визволенні Т.Г.Шевченка з кріпацької неволі в 1838 році відіграли українці І. Сошенко, А. Мокрицький, В. Григорович, росіяни К. Брюлов, В. Жуковський, О. Венеціанов та інші.

Перший “Кобзар” Т.Шевченка вийшов у Санкт-Петербурзі в 1840 році на кошти полтавського поміщика П. І. Мартоса, редактором збірки був пирятинець Є.П. Гребінка.

Першим ілюстратором творів Т. Шевченка був уродженець Полтавської губернії Яків Петрович де Бельмен, який разом з художником М. Башиловим проілюстрував рукописний “Кобзар”, поеми “Гайдамаки” та “Гамалія”.

У кінці квітня 1846 року Шевченко знайомиться з М. Костомаровим, одним з організаторів Кирило-Мефодіївського товариства. На початку березня 1858 року у Москві відвідує О. Бодянського, С. Аксакова,  М.Максимовича.

Объяснение:

Над «енеїдою» і. котляревський працював близько 30 років (з перервами). три перші частини вийшли друком у 1798 р., четверта — в 1809 р., п’ята — в 1822 р.; повністю твір завершено в 1825–1826 рр., а видано в 1842 р. після смерті письменника. 1798 р. перше видання «енеїди» з’явилося завдяки ініціативі конотопського поміщика максима пурпури, який тоді служив у петербурзі в медичній колегії і належав до гурту прихильників української мови та літератури. до його рук потрапив список перших трьох частин поеми і. котляревського, і пурпура своїм коштом видає її з характерною присвятою: «любителям малоросійського слова». автор був незадоволений вчинком видавця (друк здійснено без його згоди), проте патріотична ініціатива м. пурпури заслуговує на схвалення.

1808 — друге видання «енеїди». його опублікували в типографії івана глазунова в санкт-петербурзі на основі видання  1798  року. текст поеми і словник були скопійовані з помилками. це видання, так само як і перше, вийшло без відома і згоди котляревського. 1809  року, за фінансової підтримки  семена кочубея, іван котляревський закінчив написання четвертої частини «енеїди» і видав її разом із попередніми трьома окремою книжкою: «вергилиева энеида на малороссийский язык переложенная и. котляревским. вновь исправленная и дополненная противу прежних изданий, санктпетербург, в медицинской типографии». на окремій сторінці котляревський зазначав, що попередні публікації вийшли в світ без його згоди. книжка містила словник з першого видання, а також авторський додаток під назвою «дополнение к малороссийскому словарю», що мав 153 слова. чимало помилок лишилися не виправленими. 1821  року котляревський закінчив написання п’ятої частини «енеїди», а  1827  року  — шостої. письменник також склав новий українсько-російський словник до «енеїди» на 1547 слів на базі першого словника з видання 1798 року. з біографічних нарисів про котляревського відомо, що він працював над «енеїдою» до кінця життя. незадовго до смерті автор продав рукопис харків’янинові  о.  а.  волохінову, який видав його завершений твір у шести частинах в  1842  році. вихід у світ «енеїди» став епохальною подією в культурному житті україни. це була перша друкована українська книга, написана живою народною мовою, що своєю появою стверджувала початок етапу у розвитку нашої літератури.