Реферат на тему *нова школа у прозі* : )

Я вважаю що зараз школа не зовсім тобто не повністю розвину та як би нам хотілося.Кожен хоче щоб у кожного в школі  був свій ноутбук чи комп'ютер для навчання.Але зрозумійте що для цього нових технологій не потрібно.Ми  живемо у "майбутньому"але освіту нам не має дати комп'ютер чи телефон.Майбутні школи мають бути розвинені  з підручниками,а може із електронними книгами.Зараз на світі є багато чого нового ,але ж прадавні люди не мали таких здібностей ,але йшли далі.Яка зараз проблема скачати реферат в Інтернеті ,а тоді що хочеш те й роби.
,Тому школи мають бути не тільки розвинутими різнии смартфонами чи там планшетами вони треба щоб зберігали свою істину свій сенс.

Я вважаю, що ця п'єса актуальна у наш час тому, що, в першу чергу, вона порушує мовне питання, яке зараз дуже активно обговорюється. Кожен персонаж твору має своє уособлення: дядько Тарас- анахронічний патріотизм, Тьотя Мотя- російський шовінізм, Мина- безвольний зрадник свого народу, Мокій- патріотизм, комсомольці- молоде радянське покоління, Уля- наївний інфантилізм. І з уст кожного персонажа можна почути те, що ми можемо чути кожен раз, коли порушується мовне питання. Хто ми, якщо не знаємо рідної мови?

1.Конфлі́кт — зіткнення протилежних інтересів і поглядів.

2.В оповіданні «Усмішка» — це конфлікт між геро­єм і світом (Том і натовп городян), а  

в оповіданні «Запах думки» — конфлікт по­будовано на стосунках головного героя  

Кліві з неземною цивілізацією.

3.Людина — не вбивця всього живого, бути сильним не означає знищувати тих, хто  

слабший. Людина майбутнього — господар не тільки своєї планети, а й далекого  

Космосу. Оскільки світ змінюється, Роберт Шеклі показує нам, якою має бути людина  

майбутнього, щоб могла вижити у боротьбі із невідомим.

4.Усмішка опинилася у хлопчика зовсім не випадково, хлопчик є символом  

майбутнього. А краса, добро – Посмішка – врятує світ майбутнього.

5.Зоряне скупчення Сергон, киснева планета З-М-22. Зруйноване місто, «святковий»  

день 2061 року

6.Вони збиралися «плюнути сильно й влучно» на картину.