Чому навчає переказ "білгородський кисіль? "

Ворога можна здолати силою. Коли ж сили мало, то — хитрістю. Так вчинили білгородці за порадою мудрого старця. Вони зробили так, ніби колодязі в них дають бовтанку для киселю та медовий напій, ніби це сама земля їх підтримує. Така кмітливість урятувала місто від облоги, від голоду й від сорому полону. Народний переказ уславлює винахідливість, мужність народу в боротьбі з ворогами, волелюбність.

Марія – емоційно багата натура, життєрадісна, передбачувана, примхлива, прагне до пізнання світу й отримує це пізнання до жахливих глибин. Її приваблюють яскраві натури. Романтична, розуміє справжність свого почуття лише пройшовши важкі випробування.

Тендітна жіноча душа… Вона може витримати нестримні пориви щастя, суму, радості, розпачу. Проте, реальний світ  жорстокий, він часто завдає пекучого болю, змушує пройти всі кола пекла.

Так сталося і з Марією: поневіряння злочинницьким світом, дві спроби самогубства – ось наслідки її необдуманого вчинку. Хто винен у тому, що Марія втекла від коханого, від самої себе? Що керувало її вчинками?

Романтичне бажання жити, а не існувати, не просто бути, а стати – це прагнення і визначило її подальшу долю. Як кожна жінка вона мріяла про щастя, достаток, мріяла побувати у різних місцях світу. Вона жила покликом серця, прагнула почуватися особистістю, жадала повноцінного життя.

Психологічний портрет Марії вражає багатством її внутрішнього світу, своєрідним баченням смислу буття і гармонії з природою, поетичним мовленням.

Пристрасна натура, Марія перебуває у полоні палкого почуття і тому повертається до рідного краю, до того, кому першою освідчилася у коханні і кого свого часу зрадила. Шукаючи щастя вона помилилася у своєму виборі і тепер спокутує свої гріхи. Її лист Хомі – Массіно – це сповідь зраненої душі, яка, попри всі випробування, залишилася чистою, люблячою і поетичною. Ми ще раз переконуємося в тому, що кохання – велика сила. Воно здатне зцілити людину, повернути її до життя.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/soychine-krilo-obraz-mariyi

Объяснение:

Відповідь:

1. Епітет. Г. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну.

2. Алітерація Б. Віє вітер вировий, виє Ірод моровий...

3. Художній паралелізм В. Васильки у полі, васильки у полі, а у тебе, мила, васильки з-під вій.

4. Порівняння. Д. Бачиш: між трав зелених, як грудочки, пташата...

5. Персоніфікація. А. Жовтень жовті жолуді На базар несе

Установіть відповідність між виразами та засобами поетичного синтаксису.

1. Риторичне звертання. В. Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все, до загину...

2. Риторичний оклик. Б. А пташата, немічні ще, невміло ворушаться і живуть!..

3. Інверсія. А. Треба в житті любити гаряче і багато: сонце, дощі зернисті

4. Анафора. Д. І хто напасеться, хто набігається, хто нахитається, хто належиться.

Пояснення: