Кого хоче погубити бог в того відбирвє розум довести це в творах і біографії миколи куліша

ісуса христа! нашогоспасителя

Для кожної людини слово щастя має своє особливе значення, пов’язане з тим, як складається її життя. для багатьох щастя – це матеріальні цінності, забезпечене життя. для духовно багатих людей більшу цінність має можливість духовного розвитку та збагачення. іноді трапляється, що щастя – це те, чого не вистачає або зовсім немає в житті. тоді людина намагається знайти це, зробити так, щоб збулися її мрії, - і це вже для нeї щастя. проте, мені здається, що в загальному, спільному для всіх значенні щастя – то гармонія. не так багато треба нам у сучасному житті. у всіх є можливість працювати та забезпечити себе всім необхідним. а ось без спілкування людина жити не може. обмінюватися новинами, ділитися враженнями, дізнаватися про нові події та цікаві факти – це все закладено в природі людини. крім того, спілкуватися з цікавими людьми – велике задоволення. тому в кожного з нас (за винятком людей зі складним характером або тяжкою долею) є друзі, а серед них обов’язково найкращий, найближчий. людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. любити когось щиро, вірно й отримувати у відповідь те ж саме – чи може людина бажати більшого? ще дуже важливо мати роботу, яка тобі цікава, вільний час, який можна провести згідно зі своїми бажаннями, родину, яка завжди тебе підтримає. особисто для мене щастя – близькі люди поруч, цікаві заняття, розвиток, можливість навчатися новому. мені б хотілося, щоб люди не заважали бути щасливими один одному – не були підступними, не заздрили, не обманювали, тому що цим вони роблять дуже боляче. мені неприємно, коли хтось поруч зі мною страждає. я мрію жити у доброму   світі.

“де зараз ви, кати мого народу? ” у ньому лише перші два рядки питальні. на це питання поет відповідає спокійно, розважливо: +на ясні зорі і на тихі води+вже чорна ваша злоба не впаде. народ безсмертний, як безсмертна і невмируща його мова, пісня, дума. тверда переконаність у цьому в наступних строфах вірша: +народ мій є! народ мій завжди буде! +ніхто не перекреслить мій народ! хай про це знають, мовиться у вірші, всі “перевертні й приблуди, і орди завойовників – заброд! ”. поет знову звертається до недругів, називаючи їх “байстрюками катів осатанілих”, виродками. в його словах звучить глибока переконаність у безсмерті рідного народу, якому на історичних дорогах і роздоріжжях випало зазнати стільки кривд.