Лист до тома сойєра. будь ласка, іть! дякую.

Привіт, Томе! Я твій знайомий, хоча ти мене не знаєш. Декілька разів я перечитував книгу, яку написав про тебе твій батько Марк Твен. Я хотів би жити у твоєму містечку і стати твоїм другом. Знаю, що товаришів у тебе й так багато. Але я міг би тебе навчити грати у футбол. Можна було б зіграти на дві команди — наші й ваші хлопці. А ще б я взяв тебе у похід. Цього року ми їздили туристським табором до Криму. Це в нашій Україні є такий гарний півострів. Там море, гори, курорти й дуже красиві місця. Командир групи провів нас гірськими маршрутами. Ми побували на горі Ай- Петрі, каталися на канатній дорозі. А ще ми побували в Мармурових печерах на горі Чатир-Даг. Уявляєш? Кожний день розпочинався на свіжому повітрі в палатці біля моря або на якійсь горі. Це страшенно цікаво. І я уявляв, якби ти був разом з нами, то в нас була б найвеселіша група. Наступного літа чекаю тебе в гості. Але можеш приїхати і взимку. У місті на площі буде стояти святкова ялинка, а навколо неї повно розваг. Та й взагалі, нудьгувати нам не доведеться! Чекаю листа від тебе.
Твій друг Максим. До зустрічі.
Чим мені сподобалися Том і Гек?
(за твором «Пригоди Тома Сойєра»)
Том Сойєр і Гек Фінн — мої улюблені герої з книги Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра». Коли я читаю цю книгу, то мені здається, ніби там пишуть дещо й про мене. Я вчуся непогано, але для мене, так само, як і для Тома, понеділок зранку неприємний. «У понеділок зранку Том Сойєр почував себе дуже нещасним. Так завжди бувало з ним по понеділках, бо цього дня починається тиждень нових страждань у школі». Так справді буває. У п'ятницю не хочеться розлучатися зі школою, а в понеділок важко починати навчання. Але з Томом і Геком усе здається легким. Том навчив мене, як з легкістю робити неприємну справу. Коли він фарбував паркан, усі хлопці наввипередки хотіли хоча б трішечки це спробувати, бо не кожного ж дня «щастить білити паркани».
Гек і Том були добрими і сміливими. Вони нікому не робили зла. Навіть навпаки. їм вдалося до слідству знайти злочинців і покарати їх. Гек був сином алкоголіка і вдягався в лахміття. Батьки не хотіли, щоб їхні діти дружили з Геком. Але Том на це не зважав. У нього була своя думка. І мені це теж сподобалося. Том і Гек — справжні друзі. Мені хотілося б, щоб у мене були такі друзі — веселі, добрі й сміливі.

Є люди, які внутрішньо виглядають жахливо, але вони це вміло приховують. З часом вони навчилися це робити. Коли я виявляю цей факт, то просто перестаю звертати увагу на цю людину і вважаю його обманщиком. Я вважаю, що людина в цілому відображає суть свого внутрішнього світу, але навіщо приховувати що то і намагатися брехати, адже з часом все стане відомо.

Людина не може прикидатися довгий час. Рано чи пізно він покаже себе у всій своїй «красі». Особливо це стосується домочадців, які бачать людину таким, яким він є насправді. І обдурити їх вже неможливо. Вони добре знайомі з його внутрішнім світом, а не тільки з зовнішнім лоском.

Та й якщо говорити про роботу і відносинах з колегами, то тут теж все просто.

Коли приходить нова людина, йому вдається протриматися хорошим в крайньому випадку пару місяців. Поки не виникнуть якісь ситуації, робочі моменти, міжособистісні відносини. А особливо — якщо мова піде про гроші, зарплаті, премії, особисті проблеми, коли потрібно надати до якомусь колезі. Ось тоді в тій чи іншій мірі, і проявиться все нутро цієї людини. А коли він «спіткнеться» один раз, потім другий і третій, намагатися здаватися краще вже немає сенсу. Ну хіба що продовжувати вводити в оману нових співробітників або колег, з якими спілкуєшся мало.

Наведу приклад. У мене на роботі рік працює одна дівчина. Коли вона прийшла, нам здалася дуже милим, добрим, світлим, безконфліктним людиною. Такий ангел у плоті, з пухкими губками і синіми очима. Але пару місяців тому ми стали свідками огидною сцени. Ця дівчина кричала на літню прибиральницю. Зверталася до неї на «ти», обзивала її. Це було жахливо. Людина просто «преобразився». Розпатлане волосся, слина — на всі боки, очі скажені. Ми були в шоці. Чи не тому, що людина не стримався і розлютився, а від того, що вона продовжувала її гнобити кілька днів, поки жінка не звільнилася. І після цієї події ангельський погляд і вкрадливий голос перестав виробляти на всіх враження. Дівчина зрозуміла це і перестала прикидатися тим, ким не була. Зараз вона начебто збирається звільнятися і ми чекаємо цього з великим нетерпінням.

Так що з вищесказаного можу зробити висновок, що до таких людей буду ставитися так, як вони того заслуговують. Ну хочеться людині здаватися сьогодні краще, нехай старається. Може людина намагається змінити себе. Як чинить, то ж і отримає у відповідь.Ставлюся до таких людей нейтрально і звичайно з невеликим жалем, мені їх просто шкода. Вони іноді так Завирай, що вже не пам’ятають, де була правда, а де самі вигадали і прийняли за правду. Звичайно маска завжди зривається з людини і це буває досить швидко інший раз.

Тому що вони погані гравці, і вся негативна сутність швидко проривається у них назовні. Коли розкривається такий факт я частіше буду ігнорувати такої людини і ніколи не підпущу його близько у свій особистий простір.

В основному вони великі підлабузники і люблять влізти в душу до іншого і тільки для того, щоб дізнатися якісь подробиці, потрібні їм, а потім поволі і нишком по них проїхатися. Це їх коник, обсмакували при цьому все своїми надуманими подробицями.

Коли нутро гниле, вас нічого не може пов’язувати з такою людиною, так як від такого спілкування ви не отримаєте зворотних позитивних емоцій, а будете лише обплутані негативом, який вам принесе розчарування лише.

Я дуже люблю читати. З самого дитинства захоплювалася поєзією рідного краю. Коли у мене запитували ким  хочу бути, то я говорила, що письменницею. Одного разу  мені тато купив книгу    ,,Собака Баскервілів ''  Артура Конан-Дойля. Це мій перший детектив, я його читала із задоволенням, було дуже цікаво, що буде далі. Шерлок Холмс став одним із моїх улюблених героїв. Ця людина просто неймовірна, не уявляю чи змогла б я так пильно, уважно   ставитися до  дрібниць. Цей герой не звертає увагу на критику, на те, що про нього говорять інші. Завдяки цій повісті я полюбила детектив і буду далі слідкувати за пригодами Шерлова Холмса та його друга доктора Вотсона