Читанка 3 клас скласти опис мій улюблений куточок природи

Мій улюблений куток природи це мое село в бабусі, там гарно весело, там я допомагаю бабусі у грядці, у рибалці, і обожнюю с дідусем купатися в річці, він мені навіть розповів міф про цю річку, що колись давно тут біля річки була церква, але вона яккось втонула, я в це не зовсім вірю, але гадаю що колись дізнаюся правду.Ще там я граюсь зі своімі однолітками , але іх мало томущо це малесеньке село знаходится біля лісу, а біля лісу живуть лісник і не дуже багато людей. До бабусі я іду на канікули влітку день в кінці червня. от і все, вот такий мію улюблений куточок природи і краси моеї батьківщини...

Поснідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір. Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям. Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню. Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі… Помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч. Біле шитво вкрило її коліна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяяв. Долівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо. Настя любила свою веселу, теплу хату. В сій маленькій хатині зазнала вона щастя

Краса людини. Яка вона? Вона буває зовнішня і внутрішня.
 Зовнішня краса - це лиш оболонка. Під цією оболонкою майже завжди нема нічого крім багнюки.
 Але є інші люди, які мають і внутрішню красу. А це перш за все - чисті думки, вчинки і совість. Це і глибоко повага до людей, до рідної землі з її славетною історією. Це і вміння відгукнутися на чужий біль, до комусь у скрутну хвилину : чи то пташеня, чи сива людина, рідна матуся.
 У світі живе багато людей, але мало хто з них знає у чому поялгає справжня внутрішня краса людини. Можливо білшість людей відповіла б на це так : внутрішня краса людини полягає в моральній вихованності, самовдосконаленні, скромності та гідності.
 Люди споконвіку вбачали красу душі.
 Повернемося до того, про що йшла мова у початку.
 У багатьох людей всередині немає абсолютно нічого, але при цьому вони мають зовнішню красу.
 На жаль зараз такий час, що більшості людей цікаво не те що всередині, а те, що зовні.
 На мою думку, це дуже погано, тому що коли бачиш красиву обгортку, це не значить що цукерка смачна.
 Багто людей спочатку полюбляють зовнішню красу людини, а потім сумують що зовнішність випровдовала очікувань.
 Я вдячна своїм батькам і друзям за те, що вони добре впливають на мене і влюдях я перш за все шукаю душу.