при́тча — це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини. на відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея. сюжет притчі будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних
спостереженнях суспільного життя.
анафора — єдинопочаток; одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.
гіпербола— вид тропа. стилістична фігура явного і
навмисного перебільшення для посилення виразності та підкреслення сказаної думки. наприклад: «я казав це тисячу разів» або « як дуб».
епітет— це слово чи словосполучення, завдяки особливій функції в тексті, є слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису,
визначальну якість певного предмету або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом.
міфи — це античні, біблійні й інші перекази, сказання про створення світу і людини, розповіді про діяння древніх, про грецьких і римських богів і героїв.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Придумать сказку как друзья соловью выздоровить
в тяжелое военное время мальчик климко остался сиротой. но он нашел силы не только устроить свою жизнь, но и другим. как взрослый, взял на себя ответственность за учительницу и ее маленькую дочь. ради их спасения от голода он преодолел сотни километров пешком босым, постоянно подвергаясь опасности добрые люди предлагали остаться у них, но климко знал, что йоги ждут, на него надеются. и выполнил свой долг до конца повесть учит добру, отзывчивости, человечности, умению преодолевать жизненные трудности.