Склади план покращення стосунків у ситуаціях; 1. підліток вважає що дорослі недостатньо поважають його. 2 спілкування між новачком й однокласниками не складається.

1) Підліток вважає що дорослі недостатньо поважають його. 
Якщо підліток - це ти, то:
1. Висловлюй свою точку зору аргументовано.
2. Завжди вислухай, що тебе говорять, навіть якщо ти з цим не згоден.
3. Будь більш стриманим, не підвищуй голос.
4. Доведи, що ти дорослий - не словами, а справами.
5. Краще вчись - доведи, що ти можеш нести відповідальність за своє навчання.
6. Піклуйся сам про свої справи, щоб дорослим не треба було робити за тебе кожну дрібницю. 
7. Роби частку роботи по дому без прохань та нагадування - доведи, що ти відповідальна людина.
8. Ніколи не починай сварку першим.
9. Навчись  дуже гарно робити щось таке, чого не вміють дорослі.
10 Допомагай іншим.

2) спілкування між новачком й однокласниками не складається.
Якщо новачок - це ти, то:
1. Спілкуйся зі всіма однокласниками якомога спокійніше. 
2. Не ні до кого намагайся підлещуватися, підлабузнюватися - це не до а тільки зашкодить стосункам.
3. Не відповідай на провокації.
4. Якщо тобі ставлять умови, при яких будуть з тобою спілкуватися - уникай таких людей.
5. Допомагай однокласникам, але не роби роботу за них (тобто пояснюй, але не давай списувати)
6. Цікався однокласниками - їхніми хобі, вподобаннями в музиці, кіно, тощо.
7. Ніколи не принижуй інших, не зневажай те, що їм подобається.
8. Якщо не згоден з чимось, висловлюй свою точку зору аргументовано.
9. Не вживай лайливих слів.

«Галерник» аналіз твору Тема:  людина і Доля,  драматизм людського життя. Ідея: світ такий  глибокий і  незбагненний, людина є лише частиною світу і не завжди може змінити сама долю; людське життя сповнене непередбачуваності  й непевності. Основна думка:  засудження рабства, неприйняття будь-якого насилля над людьми Жанр: філософська лiрика. Художні засоби вірша «Галерник» алегорії: море – Всесвіт порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді; образи-символи: образ галери (човна) –  симво­л людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом;  галерник – людина у Всесвіті; метафори: О святе іспанське море, криваве море; море цілує, не вбиває сум; полісиндетон –нагромадження у фразі  сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу: Ти могло б південні води Перлами перевершити! Дай же, о криваве море, Відповідь; тобі не тяжко Це вчинити, якщо правда, Що і води мають мову. Твір складається з трьох частин: вступу-експозиції, де змальовано становище та портрет галерника, монологу нещасного та заключної частини, в якій йдеться про те, як наглядач обірвав монолог героя. Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край,  який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж  натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що  можливо, він так і не побачить рідних. «Галерник» — це філософський вірш, якому притаманні такі ознаки: 1) філософська проблематика; 2) наявність героя, який утілює роздуми письменника про світ та долю, життя; 3) складність поетичного мовлення (символи, метафори, алегорії та інші засоби, що розкривають драматизм людського існування); 4) неоднозначність позиції автора

Объяснение:

Тема: оспівування річки Дніпро, як символу історичної долі українського народу.

Головна думка: замилування Дніпром – річкою, що уособлює Україну.

 

Художні засоби.

Епітети: Дніпр широкий, верби високі, блідний місяць.  

Постійні епітети: синім морі.

Уособлення: реве та стогне Дніпр, місяць із хмари виглядав, сердитий вітер завива, гне верби.

Метафора: «горами хвилю підійма», «сичі в гаю перекликались».

Порівняння: «місяць ..., неначе човен в синім морі, то …».

Повтор (тавтологія): «то виринав, то потопав», «раз у раз», «де-де».

Звукопис (передача слухових вражень): «Дніпр реве та стогне», «вітер завива», «сичі перекликались», «ясен скрипів».

Алітерація (звук [р] - твердість та рішучість): «Реве та стогне Дніпр широкий».

Антитеза (протиставлення): «то виринав, то потопав».

Інверсія (зміна порядку слів): «Реве та стогне Дніпр широкий».

 

Кількість строф: три.

Вид строфи: катрен (чотиривірш).

Рими: завива – підійма, широкий – високі, пору – морі, виглядав – потопав, співали – перекликались, гомонів – скрипів.

 

Широкий Дніпро був для поета уособленням рідної України, долі українського народу, тому в його поезії він постає то могутньою водною стихією, то спокійною неперевершеною красою.  

Вірш Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий»  став піснею з народною мелодією, яку поклав на ноти композитор Данило Крижанівський.