1.у якому стані була держава, коли на престол зійшов князь ярослав мудрий? як про це сказано у творі? 2.спираючись на текст, назві три справи князя ярослава мудрого, які сприяли розвітку київської русі. 3.поясни , як ти розумієш вираз із тексту твору: і небавом україна зацвіда, як пишний сад. 4.що означає вираз із тексту твору: і в європі честю поріднитись з ярославом? пригадай з уроків історії, які шлюби уклав князь ярослав для своїх дітей із правителями іноземних держав.навіщо йому це було потрібно.

3. Я розумію цей вислів так: що після якоїсь(якихось) події(подій) Україна стала такої гарною як пишний сад ( я так розумію, тому якщо щось не так то підкорегуй) 

Історічні пісні та думи мають схожі риси - наприклад, у обох є сюжет, обидва мають оповiдний характер та часто присвячені історичним постатям або подіям. Але є риси, що відрізняють ці жанри один від одного.
Історичну пісню співають (на то вона і пісня), а думу проговорюють речитативом під акомпанемент ліри, кобзи, або бандури. Речитатив - це повільне проказування, схоже на спів, але не спів. 
Думи більші за розміром за історичні пісні і складніші за будовою. 
У дум і пісень різні метричний рисунок та римування. У піснях усi рядки мають однакову кiлькiсть складiв, причому наголошені i ненаголошені склади чергуються. У думах не так, у думі рядки рiзнi за кiлькiстю складiв, дума не має читкого ритмічного малюнка та чергування наголошених-ненаголошених складів. 
Пісня подiляється на строфи, об´єднані мiж собою римою, а дума не поділяється.    

пісенна творчість андрія малишка.

усього життя а. малишко натхненно працював як пісняр. музику до його поетичних творів писали такі відомі композитори, як п. козицький, м. вериківський, д. майборода, а. штогаренко, с, козак, о. білаш. чимало творів ще за його життя стали народними піснями: "ми підем, де трави похилі", "рідна мати моя", "білі каштани", "стежина", "пісня про рушник" та інші. улюбленою у народі стала пісня "цвітуть осінні, тихі небеса", (музика о. білаша).

пісенність — одна з найголовніших прикмет усієї поезії а. малишка. його поетичне мислення завжди було взаємозв'язане з елементами народно-пісенної поетики. це й забезпечило активну співпрацю композиторів з поетом та широку популярність пісень на тексти а. малишка.

кращим твором пісенної спадщини поета с пісня "ранки солов'їні". ліричний герой пісні згадує ніжне кохання, яке впродовж життя тривожить душу і не забувається. закохані розійшлися в житті, але в серці живе надія на зустріч. надзвичайно мелодійним у пісні є приспів. побудований па паралелізмі, він викликає чимало асоціацій. київ із квітучими каштанами й неспокійною дніпровською хвилею — це сама молодість.

душу і серце ліричного героя пісні "ми підем, де трави похилі" тривожать карі очі коханої, яку він зустрів в "краю придніпровськім". до коханої ліричний герой звертається найніжнішимн словами, порівнює її із "золотою веселкою", яку обов'язково називає "моя".

до кінофільму "літа молодії" була написана "пісня про рушник" (1959), яка давно вже стала народною. у цій пісні материнська любов помножена поетом на всі найніжніші почуття українських матерів, які "ночей не доспали", вчили своїх синів любити отчий край, тому не раз водили їх у "поля край села" (до речі, факт біографічний). випроводжаючи сина "на зорі" у "дорогу далеку", "на щастя, на долю", за традицією, мати дає йому найцінніший подарунок — "рушник вишива-ний". побажання матері синові передано дуже тонко, це побажання добра в невідомім краю:

ліричний образ матері створює поет за епітетів. усмішка у матері — незрадлива, ласкава. її очі — засмучені, хороші, блакитні. любов материнська— вірна.

буквально за 8 днів до смерті а. малишко написав свою лебедину пісню — "чому, сказати, й сам не ", — яка живе в народі під назвою "стежина". музику до неї створив пл. майборода. образ стежини, виведений у вірші а. малишка, наштовхує читача на роздуми про свою власну життєву дорогу. як пройшов її? чи не доводилося ходити манівцями, зійшовши із власної стежини, що починається "біля воріт" рідного дому? людське життя — ланцюг подій, що заставляє рухатися, йти вперед. тому стежині "нема кінця", як "й повороту теж нема".

у пісенній спадщині а. малишка є кілька "колискових", а також поетичні обробки народних пісень. він написав лібрето до опери "молода гвардія". у своїй книзі "думки про поезію" він писав: "для пісні в нас всюди почесне місце, бо вона посестра життя, порадник, і вірний друг, і суворий суддя. людина хоче з нею журитися і радуватися, мислити і працювати".