Які запитання можна написати до казки про царя султана

Ри дівиці під вікном робили пізно ввечері в казці Пушкіна?
А. Ткали.
Б. Пряли.
В. Шили.
Г. Ворожили.
Як довго упадав цар Салтан за своєю майбутньою дружиною?
А. Один день.
Б. Один тиждень.
В. Один місяць.
Г. Один рік.
Ким доводиться ткаля молодій дружині царя Салтана?
А. Матір'ю. 
Б. Сестрою.
В. Тіткою.
Г. Подругою.
Скільки сестер-заздрісниць було у дружини царя Салтана?
А. Дві.
Б. Три.
В. Чотири.
Г. П'ять.
Який титул був у Гвідона в пушкінської «Казки про царя Салтана...»?
А. Князь.
Б. Принц.
В. Царевич.
Г. Королевич.
Якого зросту народився син царя Салтана Гвідон в казці Пушкіна?
А. В один дюйм.
Б. В один аршин.
В. З нігтик.
Г. З пальчик.
Д. З коломенскую версту.
Де князь Гвідон з казки Пушкіна провів своє дитинство і юність?
А. В царство славного Салтана.
Б. На острові Буяні.
Г. В морі-океані.
Д. У лукомор'я.
Яке по-батькові у пушкінського князя Гвідона?
А. Єлисейович.
Б. Русланович.
В. Салтанович.
Г. Дадонович.
Повз якогось острова лежав шлях у царство пушкінського царя Салтана?
А. Забіяки.
Б. Буяна.
В. Скандаліста.
Г. Хулігана.
Куди потрібно пливти з острова Буяна, щоб потрапити в царство славного Салтана?
А. На південь.
Б. На північ.
В. На схід.
Г. На захід.
Що росло на безлюдному острові Буяні до того, як там дивним чином виріс місто?
А. Один дуб.
Б. Дві пальми.
В. Три сосни.
Г. Березовий гай.
Назвіть дерево, з гілки якого зробив собі цибулю пушкінський князь Гвідон.
А. Верба.
Б. Дуб.
В. Клен.
Г. Береза.
Де збудував свій палац Гвідон, син царя Салтана?
А. У лукомор'я.
Б. В чистому полі.
В. На острові.
Г. В дрімучому лісі.
Що представляли собою ядерця горіхів, які гризла білочка з казки А. С. Пушкіна?
А. Рубіни.
Б. Сапфіри.
В. Перлини.
Г. Смарагди.
Що збудував для своєю білки князь Гвідон?
А. Бурштинову кімнату.
Б. Кришталевий дім.
В. Золоте дупло.
Г. Смарагдову піраміду.
Яку пісню виконувала білка в пушкінської "Казки про царя Салтана..."?
А. "У полі береза стояла".
Б. "Во саду чи, в городі".
В. "Ой мороз, мороз".
Г. "Ах ви, мої сіни, сіни".
Хто вів облік чудесних горіхів витівниці білки?
А. Сам Гвідон.
Б. Чорномор.
В. Дяк.
Г. Варта.
Яке практичне застосування знайшов князь Гвідон золотий шкаралупі від горіхів?
А. Золотий запас князівства.
Б. Ювелірне мистецтво.
В. Стоматологія.
Г. Монети.
Якогось дива НЕ було за морем у "Казці про царя Салтана..."?
А. Білка.
Б. Тридцять три богатирі.
В. Царівна Лебідь.
Г. Кіт учений.
Куди укусив джміль сваху бабу-Бабариху в "Казці o царя Салтана"?
А. В око.
Б. В лоб.
В. В ніс.
Г. У вухо.
Ким доводиться сваха баба Бабариха князю Гвідону?
А. Тіткою.
Б. Бабусею. 
В. Мачухою.
Г. Годувальницею.
У будь комахи НЕ перетворювався князь Гвідон у пушкінській казці?
А. Комар.
Б. Муха.
В. Бджола.
Г. Джміль.
Скільки очей у робочому стані залишилося до кінця казки у ткалі, кухарки і баби Бабарихи?
А. 2.
Б. 3.
В. 4.
Г. 5.

Автор: Павло Тичина.

Рік написання: 1914.

Збірка: “Соняшні кларнети”.

Тема: зображення краси природи, прихід весни.

Літературний рід: лірика.

Жанр: пейзажна лірика.

Вид лірики: пейзажна.

Провідний мотив гімн весні як символу любові, життя й натхнення.

Композиція: 4 строфи

Віршовий розмір: вірш написаний різними віршовими розмірам.

Художні засоби: епітети (золоті арфи, плач перламутровий), метафора (йде весна), пестливі слова, повтори, авторські неологізми (ніжнотонні, самодзвонними).    Поезія увійшла до збірки “Сонячні кларнети”. У сонячних яскравих символах поезії втілені мажорні надії молодого національного світу. У символічному образі дівчини – весни закладене оптимістичне почуття випробувань і тривог, що постануть перед нацією. Вони переплітаються з особистими очікуваннями ліричного героя. Поезія сприймається як багатогранне і святкове сприйняття особистої весни і весни нації, їхньої молодості, буяння сил.

    Вірш складається з чотирьох строф, які об’єднуються в одне ціле ритмом і римою, що знаходиться в середині їх (самодзвонними – ніжнотонними). 

    “Арфами, арфами – золотими, голосними” озивається в радісно настроєній душі поета навколишня природа й інтимне переживання, що сам поет навіть не може сказати, чи то смуток, чи то безмежне щастя володіє ним, бо бринить в серці й те, й інше.

    Друга строфа віщує благодатну зливу, тому хмари – думи заполонили небо. 

  У поезії Тичини застосовує вишукані тропи: метафоричні епітети (арфи – золоті, голосні, самодзвонні; весна – запашна, квітами-перлами закосичена; плач перламутровий), порівняння (блакить переповнила думами, наче море кораблями; поточки, як дзвіночки). Тропи зрощуються, переходять один в один.

    Вірш написаний не одним розміром, що підсилює його музикальність і мелодійність. Він сповнений не тільки звуковою гамою, а колористичною (блакить, вогневий бій, перламутровий плач, жайворон як золотий).

Земля наша велика і щедра. її вистачить усім, хто прагне мирно жити й творити. І в ім'я миру, щастя на землі треба подолати всі непорозуміння й міжусобиці — така основна думка твору, який є актуальним і сьогодні, бо час від часу на цій квітучій привільній землі спалахують війни. І чи не час народам знову, запаливши Люльки Миру, почати будувати мирне життя на всій землі, щоб не гриміли снаряди ні на Сході, ні на Заході, щоб не уривалося ніколи людське життя? Щоб скрізь на землі був спокій, мир і злагода — запорука щастя і добробуту.