Твир на тему як я почувалася коли народилося моя сестра

поява на світ нової людини - це завжди свято! багато місяців тому моя мама дізналась,що вона вагітна.наша сім"я дуже зраділа цій новині.я з радістю поралась по дому,робила дрібні хатні справи,інколи навіть доводилось хазяйнувати самій. цим самим я довела,що моя мати може з легкістю покластись на мене!

і ось 27 червня(дата народження)народилась моя сестричка інна(ім"я)вона була дуже крихітною та гарненькою.я одразу ж полюбила її,вона мені ніколи не набридала,я з радістю проводила з нею свій час.

і ось вже пройшло багато років,інна подорослішала. але за приклад та зразок вона ставить ставить свою старшу сестру тобто мене.це неабияк приємно.

назва твору: "не судилось"

автор: старицький

рід: драма

тема: розповідь про життя представників різних соціальних верств та їхню взаємодію у суспільстві.

конфлікти:

класовий. морально-етичний.

проблеми:

соціальної нерівності. взаємодії панства та простого народу. людських стосунків. боротьби за кохання.

центральні образи

катря - проста селянська дівчина. у неї її хлопець, з яким вона планує одружитися. проте вона закохується у панича, батьки якого всіляко протидіють такому шлюбу. сам панич поводиться досить пасивно, а дівчина не може змиритися з таким життям.

михайло - панич, син поміщиків. досить пасивний хлопець. проте на нього мають вплив ліберальні ідеї. він починає навчати простих дітей грамоти. проте, знову ж, його рішучості на довго не вистачає.

павло - нова інтелігенція. людина виважена, рішуча. вважає панську мораль огидною, намагається не тільки осуджувати, а й протистояти.

Історичні умови фактично  xx  ст. почалося для україни з розв'язанням    першої світової війни, коли наприкінці її вона постала як самостійна країна. смерті м.коцюбинського (1913), лесі українки (1913), і.франка(1916), і. нечуя-левицького (1918) та панаса мирного (1920) створюють природну межу, що відокремлює два етапи в розвитку української літератури першої пол.  xx  ст.  революція, що відбулася в лютому  1917  р. в петрограді, відкрила нову добу для української нації. було скасовано всі заборони та обмеження на українську мову, за яких протягом тривалого часу російська імперія стримувала природний розвиток нашої культури. нація починала жити новим повнокровним життям.історичні умови   у літературному процесі можна виділити два паралельні напрями: українську радянську літературу та літературу еміграції. були змушені покинути рідний край м. грушевський, в.винниченко, о.олесь; в. самійленко, с.черкасенко, м.вороний,   д.донцов, д.чижевський,  є.маланюк, о.ольжич і багато інших. за межами урср літературний процес галичини, буковини і закарпаття репрезентували такі імена, як в.стефаник, о.кобилянська, б. лепкий, б.-і. антонич.історичні умови в урср у 1920-ті роки відбувся нечуваний доти розквіт літературного життя, ґрунт для якого, безумовно, був підготований по переднім етапом розвитку української літератури. сприяло цьому й те, що радянська влада, аби завоювати довіру селянства та україномовної інтелігенції, розпочала процес так званої «українізації», тобто широкого впровадження української мови у всі сфери життя. до літератури прийшло нове покоління молодих талановитих письменників, переважна більшість яких була активними учасниками революції та громадянської війни. з'явилося багато літературних угрупувань. висновки отже, літературна ситуація 1920-х рр. свідчила, що стверджувалася активна націо нальна свідомість молодої нації, яка вийшла на шлях вільного розвитку. але всі плани та досягнення 20-х років були перекреслені з початком 1930-х рр.,коли комуністич на влада поставила під жорсткий контроль ідеологічну ситуацію в країні.  1933 р.,  передчуваючи свою майбутню долю, застрелився м. хвильовий, було заарештовано остапа вишню. масові арешти серед українських письменників відбулися 1934 р.тому український літературний процес 1920-х  —  поч. 1930рр. ще йменують періодом «розстріляного відродження».