Відповідь:
1-2. 25 липня 1964 року в селі Великі Чаплі мала відбутися незвичайна подія:о сьомій годині ранку Вітька Горобець буде стрілятися на дуелі з Петром Білим.
3. Вітька Горобець - мужчина з життєвим стажем в чотирнадцять неповних років.
4. Галя Козачок уміла свистіти.
5. Прізвище Федька - Котигорошок.
6. Федька Котигорошка за смаглявість по вуличному звали Жучком.
7. Федько найбільше читав про кохання.
8. Федько замінив сомбреро старим брилем діда Свирида.
9. Федько доношував після батька штани.
10. Вітька Горобець хотів заспівати серенаду для Галі Козачок, але в темряві помилився хатою і заводив під тином у баби Хіврі.
11. Петро Білий - син чаплівського фінагента.
12 Петро Білий - ябеда і боягуз, хвастун і брехун.
13. Вітьку Горобцю вибило зуб під час дуелі.
14. Грицько Причепа- чаплівський міліціонер.
15. Вуличне прізвисько Грицька Причепи - Даний Етап.
16. У кобурі міліціонера був кусень хліб і два помідори книші.
17. Про Вітька Горобця на його першому побаченні з Галею Козачок.
18. Галя називала Вітька Горобця "орликом"
19. Кордебалет - це колгоспний бугай, який одного разу загнав Грицька Причепу на телефонний стовп.
20. "Казбек" - це цигарки.
21. У Пріськи Деркач через недопалок, який кинув Вітька Горобець, згорів тин.
22. Найцікавіший момент фільму перебив дзвінок будильника, якого Вітька взяв з собою в кишеню.
23. Свідком першого поцілунку Вітька і Галі став Федько Котигорошко.
24. Кісточкою у селі дражнили діда Свирида, за те, що він не міг спокійно дивитися, як пропадають сливові чи вишневі кісточки.
25. Для Галі хлопці обрали солодкий подарунок - сливи з саду діда Свирида.
26. Комірник Сидір Гуска упіймався на крадіжці зерна.
27. Соломія Кіндратівна - це мати Галі Козачок
28. Від матері Галі Козачок за сватання хлопці отримали повну кишеню гарбузового насіння.
29. Мати Вітька від усіх хвороб в якості ліків використовувала гарячий пісок у торбинці - "універсальні ліки, від усіх хвороб гамузом, будь то біль у животі чи перше невдале сватання"
30. Я симпатизую Федьку Котигорошку - за його креативність і вірність дружбі.
Пояснення:
Аналіз твору Тараса Шевченка
"Кавказ" 1845 р.
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: сатирична поема з елементами лірики та героїки.
Іван Франко так писав про поему: «…це огниста інвектива проти темного царства…»
Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі. Головні ідеї твору: заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога — російського царату (співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу). Літературознавці про твір. У символічному образі Прометея Т. Шевченко показав незламність, титанізм народів, а в образі неситого орла — царат, який «карає… що день Божий добрі ребра й серце розбиває». Та народ безсмертний, тому царат «не вип’є живущої крові», «не скує душі живої». Як гімн нездоланності народів звучать натхненні слова: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля». Звертаючись до всіх народів, уярмлених царатом, Т. Шевченко закликає «Борітеся — поборете!», бо «за вас правда». Так забриніли в поемі виразні революційні мотиви. Головна частина поеми — це монолог російського колонізатора, звернений до горця. Колонізатор облудно запевняє, що хліб і хату ніхто в черкеса не відбере, а його самого «не поведе… в кайданах». Загарбник обмовився, що він хотів би кинути горцеві його ж хліб, «як тій собаці». Колонізатор мріє про час, коли підкорені будуть платити податок навіть за сонце. Підступні завойовники закликають горців до «дружби» й обіцяють, що ті від них «багато б дечого навчились!». У пориві захоплення собою загарбник вихваляється своєю культурою, християнськими чеснотами, а насправді демонструє власне варварство. Він з гордістю повторює: «Усе добро… у нас!» Що ж, пригляньмося, яке то добро в російських можновладців. Багатозначна фраза «од глибокої тюрми та до високого престола — усі ми в золоті і голі» свідчить, що в Росії два антагоністичні класи: один — у золоті, а інший — голий, у злиднях. Що ще є в царату? «Сибір неісходима!» Цей епітет ще глибше підкреслює бездонність цієї незамкнутої тюрми… Закінчує поему Т. Шевченко інтимним зверненням до загиблого друга (якому й присвятив поему),
«доброго», «незабутнього» Якова де Баль-мена, який загинув не за рідну Україну, а «випив з московської чаші московську отруту», отже, його вбивця — царат, а не горці (Б. Степанишин).
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
План до твору митькозавр із юрківки або химери лісового озера
1. Отримання літнього завдання хлопцями — зібрати колекцію комах. 2. Від’їзд Сергія і Митька до бабусі в село.
3. Похід на річку.
4. Зустріч з Василем Трошем біля озера.
5. Розповідь велосипедиста про чудовисько, яке начебто живе в озері.
6. Ночівля біля озера.
7. Запис до бібліотеки і вивчення зоології.
8. Митькозавр Стеценка з Юрківки — чудовисько, що живе в лісовому озері.
9. Виявлені сліди невідомої істоти на березі
10. Роздуми щодо пастки для химери лісового озера.
11. Вихід знайдено – химеру будуть ловити на курку, яку вкинули в яму. 12. До ями замість чудовиська потрапляє дід Трохим. Провал операції «Курка». події, що відбулися у дядька Гната з тромбоном; хлопці так і не виявили того, хто живе в озері.
13. Імітація чудовиська Васильом
14. Подяка Сергія і Митька Василеві за чудові канікули та інтерес до зоології.