Русалонька из 7 в, написати характеристику софійки та однокласника вадима, буду !

Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників. Сніжана— тітонька Софійки, доросла мрійниця. Сніжана, давно попрощалася з дитинством, але здатна по-дитячому мріяти. Вона добре розуміє племінницю,- адже й сама вірить у те, що коралі можуть принести щастя, адже вони передавалися від покоління до покоління протягом декількох століть. Образи хлопців, товаришів Софійки- Софійка була закохана в однокласника — красунчика Вадима, але він виявився брехуном і дрібним злодюжкою. Сашко, сусідський хлопчак із багатодітної сім’ї, рідко відвідує школу, адже змушений заробляти хоч якісь гроші, щоб до матері прогодувати сестричок. Вадим зневажає Сашка, називає його бомжиком, але хлопчик не дуже переймався таким ставленням. Саме Сашко в усьому підтримував Софійку, допоміг їй позбавитися привидів.

Молюсь і вірю. Вітер грає

 І п'яно віє навкруги,

І голубів тремтячі зграї

Черкають неба береги.

 

І ти смієшся, й даль ясніє,

І серце б'ється, як в огні,

 І вид пречистої надії

 Стоїть у синій глибині.

 

Кленусь тобі, веселий світе,

Кленусь тобі, моє дитя.

 Що буду жити, поки жити

 Мені дозволить дух життя!

 

Ходім! Шумлять щасливі води,

І грає вітер навкруги,

І голуби ясної вроди

Черкають неба береги.


Ніч... а човен — як срібний птах!..

 (Що слова, коли серце повне!) ...

Не спіши, не лети по сяйних світах,

Мій малий ненадійний човне!

 

І над нами, й під нами горять світи.

І внизу, і вгорі глибини...

О, який же прекрасний ти,

Світе єдиний!

 

Думаю, ответ г.

                                               Продовження

З того часу Хух любили всі діти. Одного разу Хуха-Муховинка полетіла до ставка а там бідна берізка зхилилася. Хуха підійшла і вирівнила берізку, аж раптом берізка відповіла.
-Дякую тобі! Хто ти і як тебе звати?- Запитала берізка у Хухи.
-Я Хуха-Муховинка.- Відповіла Хуха.
-Оце так несподіванка.- Зла відьма говорила що Хухи злі, а ти добра!
-Що за відьма?- Запитала Хуха.
-Зла чаклунка на ім'я Марка, вона ненавидить тварин і рослин.
-А де вона живе?- Запитала знову Хуха.
-По серед річки направо, а потім вздовж там хатинка чорна, велика.
-Дякую тобі Берізко! - Відповіла Хуха і пішла до річки.
Йде бачить річку, а там два крокодили охороняють річку від тих хто хоче бесплатно вимитись у ній. Підходить до них Хуха і каже.
-Вибачте але мені треба піти до річки.
-Візитка є?- Питають вони.
-Ні немає.- Говорить вона.
-Не можна!- Старший відповідає.
-Будь ласка!- Хуха просить.
-Тоді як що знайдеш 3 горіхи тоді можна!
-Пішла вона і знайшла 2 горіхи, а потім третій. Підходить до них і дає. Повертає направо і бачить хатинку. А тут виходить відьма!
- зла Хуха! До ть!- Закричала на до відьма.
-Не кричіть я добра!- Сказала Хуха.
-Не вірю всі Хухи погані!
-Чому ви так думаєте?- Запитала Муховинка.
-Тому що ... . Вибач я просто хочу бути доброю як ти, а мене бояться всі!
-Нічого я вам до Відповіла Хуха-Муховинка. Від тоді Відьма стала доброю чаклункою і допомагала всім на світі!