Який жанр започаткував в укр.літературі о. довженко?

О. Довженко започаткував новий жанр в українській літературі – кіноповість

Жанр «Пам’яті тридцяти» – вірш-реквієм або епітафія (тобто твір, присвячений пам’яті померлих).

Утвердження патріотизму й гуманізму через зображення подвигу героїв Крут, засудження жорстокості, терору, ненависті.

Події січня 1918 року лягли в основу поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти». Тоді Червона армія на чолі з генералом Михайлом Муравйовим наступала на Київ. Командування української армії вислало їй назустріч гайдамаків, а також кілька сотень київських гімназистів, ще зовсім дітей. Бої були нерівні. В оточення потрапив загин із приблизно трьохсот гімназистів, які мужньо оборонялися, але всі загинули біля залізничної станції Крути Чернігівської області. Тридцять героїв Крут було перепоховано на Аскольдовій могилі в Києві.

За жанром «Пам’яті тридцяти» - вірш-реквієм. Реквієм узагалі – це траурна заупокійна меса, а також музичний жанр, написаний у формі й на тексти заупокійної меси.

Провідним мотивом твору є утвердження патріотизму й гуманізму, засудження жорстокості, терору, ненависті.

Вірш проймає скорботно-патетична тональність: поет із глибоким сумом розповідає про загибель «мучнів-українців, / Славних, молодих». Тичина їх сприймає як «український цвіт», національну еліту. Поет усвідомлює й драматичний шлях України: «По кривавій по дорозі / Нам іти у світ». Яскраві епітети – славних, молодих –, метонімія – зрадника рука, біблійні образи, зокрема Каїна – символу вбивці, кровопролиття й зради – вимальовують драматичну картину жорстокості.

 Після того як Юрко наловив малих каченят, він вважав себе:
а) проворним;
б) щасливим;
в) енергійним.
2. Де тримав хлопець каченят?
а) У клітці для кроликів;
б) великому ящику;
в) курнику.
3. Від якої небезпеки захищав каченят Юрко:
а) кішки;
б) щурів;
в) ворони.
4. Якої страви не давав хлопець малечам:
а) пшона;
б) вареної картоплі;
в) каші.
5. Тося полюбляла слухати Юрка, коли він розповідав їй про:
а) місто;
б) свої пригоди в таборі відпочинку;
в) життя диких качок.
6. Щоб не спілкуватися з Тосею, бо дівчина набридла Юрку, він:
а) сів на велосипед і поїхав до хлопців;
б) пішов допомагати бабусі;
в) вирушив у мандрівку для пошуку качки-матері.
7. З деревини якого полінця Тося робила для себе свистка:
а) дубового;
б) кленового;
в) вишневого.
8. Дикі каченята простилались на воді і нагадували квітки:
а) троянди;
б) мальви;
в) кульбаби.
9. Хто допомагав Тосі підтримувати кволих каченят на воді:
а) Юрко;
б) батьки Юрка;
в) сільські хлопці.
10. Перед від’їздом додому Юрко бігав до:
а) Тосі і просив у неї вибачення;
б) річки, щоб побачити сім’ю дикої качки;
в) сільських хлопців і за х до себе в гості.
11. Через що затримував Юрко від’їзд на вокзал? Бо він казав батькам, що:
а) ліхтарика забув;
б) хоче проститися з Тосею;
в) має велике бажання напам’ять сфотографуватися з малими каченятами.
12. Що відчував Юрко, від’їжджаючи додому?
а) Болісний сором;
б) піднесеність і радість;
в) страх.. .
3. Юрко у своїй невдалій рибалці звинуватив:
а) сільських хлопців, які плавали по річці на човнах;
б) Тосю;
в) диких каченят, які плюхалися у воді неподалік від нього.
3. Розповідаючи Тосі побрехеньку, Юрко зазначив, що одного разу в озері він на вудку спіймав:
а) черепаху;
б) змію;
в) крокодила.
3. Вранці Юрко йшов до річки стежкою, яка пролягала між зарослями:
а) лепехи;
б) конвалії;
в) кінського щавелю.