Сочинение на тему чи легко розпизнати людину? (за твором федько халамидник)

моя відповідь на це запитання-ні,зовсім нелегко.

читаючи твор,ми знайомимося з федьком,його друзями та з панським сином толею.федька всі звикли вважати розбишакою,відчайдухою.він був дуже сміливий хлопець.але люди не сприймали його серйозно.

батьки постійно лаяли,лупцювали.

проте толя-така собі квіточка, дунути на нього боязно,раптом зникне? толіни батьки завжди звинувачували халамидника в усьому.

та ось трапилася пригода на крижині.федько.як завжди,показував свою спритність та відвагу.а квіточка-толя заздрив йому(він постійно сидів вдома.батьки не пускали його гратися із "звичайними" хлопцями).

толя ледве не помер на той крижині.а федько халамидник врятував його! ціною свого життя!

коли ховали федька,цей мерзотний толя кружився на одній ніжці та грав з чижиком.

чесний федько не зізнався батькам толі,що той сам скакнув на ту кляту крижину.не сказав також і що рятував його.

висновок.не легко розпізнати людину.я вважаю федько-справжній герой.і врятував мерзотну,невдячну,брехливу панську дитину ціною свого життя!

нажаль,навіть батьки федька не вгледили яка в них порядна дитина.а батько,як завжди,лупцював вже помираючу свою ™•

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З дитячих років ми чули, як співали наші мами і бабусі "Пісню про рушник", "Ми підем, де трави похилі", "Білі каштани", "Стежина", "Цвітуть осінні, тихі небеса". І тільки зараз ми дізналися, що всі ці пісні належать одному авторові — Андрію Малишку.

Пісенність — одна з найголовніших прикмет усієї поезії Малишка. Його поетичне мислення завжди було взаємопов'язане з елементами народнопісенної поетики. Це й забезпечило активну співпрацю композиторів з поетом та широку популярність пісень на тексти А. Малишка. Музику до його поетичних творів писали такі відомі композитори, як Л. Ревуцький, П. Майборода. А. Штогаренко, П. Козицький, М. Вериківський, С. Козак, О. Білаш та інші.

Мабуть, найвідомішим твором пісенної спадщини Малишка є пісня "Рідна мати моя" ("Пісня про рушник"). Вона була написана до кінофільму "Літа молодії" і здобула велику популярність серед народу, стала народною перлиною. Кожен рядок цієї пісні випромінює доброту і любов, пройнятий материнським теплом і синівською вдячністю. У поезії створено узагальнений образ матері, що "ночей не доспала", що передавала своєму синові любов до Вітчизни, до природи, до всього прекрасного. Мати перед дальньою дорогою дає сину "рушник вишиваний", де вимережила своїй дитині долю, долю серед тихого шелесту трав, "в щебетанні дібров". Цей рушник оберігатиме сина в дорозі і буде нагадувати йому про сонячне дитинство, розлуку з рідним краєм і найдорожчою людиною. Своєрідна форма поезії наближає її до пісні. Рефрен надає співучості, ніжності, ліричності, народності. Твір насичений епітетами, яскравими метафорами.

У прекрасній пісні "Ранки солов'їні" йдеться про ніжне кохання, яке ніколи не забувається, сниться ночами. Згадуються і солов'їні ранки, і стежки, де ступали ноги милої, і дніпровські хвилі, якими разом милувалися. Надзвичайно мелодійним у пісні є приспів. Побудований на паралелізмі, він викликає чимало асоціацій.

Душу і серце ліричного героя пісні "Ми підем, де трави похилі" тривожать карі очі коханої, яку він порівнює із "золотою веселкою".

За вісім днів до смерті Андрій Малишко написав свою лебедину пісню, що живе в народі під назвою "Стежина". У поезії— персоніфікований мистецький образ стежини — життєвої дороги людини, що наштовхує поета на роздуми про власну життєву дорогу.

У піснях своєрідність художнього почерку А. Малишка позначена щедрим використанням фольклорних елементів. Характерними для його поезій є синонімічні повтори, народні образи-символи, його тропи і фігури завжди свіжі й неповторні. Пісні насичені метафорами, епітетами, порівняннями.

Пісні Андрія Малишка співають люди різного віку, вони близькі всім, бо йшли від чистого і щирого серця.

Объяснение:

Тарас григорович шевченко - великий кобзар, письменник і  поет, справжній патріот. все свое життя він писав і  творив для своєї неньки україни. його можна назвати визволителем, адже скільки зроблено для звільнення україни від рук російської імперії. у своїх творах кобзар точно, вишукано і неймовірно правдиво втілює події. він вииказує своє ставлення до рос імеріїї, за що поплатився засланням. у українців є свій герой. той, хто не побоявся постати перед ворогом, той хто зміг прославити свою країну, серед інших народів, той хто став її символом і  духовним наставником. він пише і закликає до боротьби із злом, пише вишуканою літературною мовою, але рідною, народною, зрозумілою всім і кожному. кобзар пише про красу та тугу за рідною землею. він опікується нею, як матір*ю. а й справді, мати для тараса і є україна.  у шевченкових творах  я вчуся  незламності, знахожу сили і щиро захоплююсь красою своєї батьківщини.