Продовження твору "лось" євгена гуцала

Вмить мисливець згадав про Бога і почав молитися. Бог його почув.Не минуло й секунди, як лось почав рухати головою. Чоловік зрадів, але водночас злякався і відступив п'ять кроків назад.Лось піднявся, подивився чоловікові в очі. Опустив голову і пішов до заповідника. Шпичак розповів все дітям, вони зраділи. Дядько більше не полював. Зараз його вже не має на світі. Совість замучила дядька, та і роки вже не малі. От лось живе і досі.Він старається оминати небезпечні місця

 Кайдашиха . Вона мала незлобливий, але палкий характер, який під впливом зовнішніх обставин перетворився на вкрай злобливий. Можливо, першопричиною цього було те, що довгий час Кайдашиха була відірвана від рідного ґрунту. Дуже довго вона куховарила у панів, а потім любила про це згадувати. Кайдашиха спілкувалася з людьми не тому, що їй це було приємно, а тому, що вигідно. 

Мелашка була зовсім іншою. Коли письменник удається до опису зовнішності дівчини, змінюється навіть манера викладу. Це несумлінний і суворий документаліст, для якого важливою є кожна деталь, кожна рисочка, а закоханий юнак, який сприймає світ через призму своїх почуттів: "Мелашка йшла стежкою й плуталась між високою смілкою та дзвониками, її чорноволоса голова з маковим вінком здавалась квіткою між високою травою на окопі, між синіми дзвониками та червоною смілкою ".

Історична поема "Гамалія" присвячено темі  запорозьких чорноморських визвольних походів.Уперше до цієї теми автор звернувся ще в поемі "Іван Підкова".Історичною основою стали події XII-XII століття, коли українське населення потерпало від зовнішньої експансії.Зображуючи пресонажів минулого,Шевченко намагається підкреслити такі їх риси, як патріотизм, самовідданість,здатність на самопожертву заради високої мети, загострене відчуття справедливості й готовність цю справедливість захищати зі зброєю в руках.