Написать небольшое сочинение на тему : " краса і поезія глибокого почуття кохання (м.коцюбинський "тіні забутих предків" )

мабуть, немає письменників, які б не писали про кохання. пояснити це дуже просто — багато важить кохання в житті людини. дійсно, це почуття, як жодне інше, прагне висловлення і тому найчастіше спонукає до самовираження, надихає на творчість.як на мене, то здебільшого у творах української літератури про кохання розповідається дуже правдиво. можливо, тому, що основу сюжету цих творів становить саме життя.напрочуд романтичній повісті «тіні забутих предків» живуть собі серед незаймано прекрасної природи карпат діти двох ворогуючих родів — іван та марічка. і так сталося, що палко покохали вони одне одного. це дуже поетичні, ніжні натури. і марічку, й івана неможливо уявити поза світом гір, лісів, річок. цей світ для них зрозумілий і близький. діти відчували природу, сприймали її як живу істоту, навіть чули її подих. іван вигравав чудові мелодії, а марічка «складала співаночки, ніби підслухавши, про що дзюр-чить річка і шумить ліс».слова пісень і музика спліталися воєдино, народжуючи прекрасне почуття. і раптом — біда: така чудова, романтична історія кохання переривається смертю марічки. але в серці івана кохана живе й далі, сповнюючи його то радістю, то смутком. утративши марічку, іван втрачає й сенс свого життя, він ніяк не може оговтатися і нарешті помирає. мабуть, таке кохання буває лише раз у житті, та й то не в усіх. повість увінчує картина поховання івана. плакали трембіти, сумували люди. але смерть не може перемогти життя. і «тіні забутих предків» михайло коцюбинський завершує усе ж таки гімном життю — безмежному й прекрасному, як ось такі, далеко неповні, мої міркування щодо правдивості опису почуття кохання у творі "тіні забутих предків" . «власне вся українська література — це цілковите свідчення того, яке важливе місце посідає кохання в житті людей».

Объяснение:

Шістдеся́тники — назва нового покоління радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру (мистецтво, літературу тощо) та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» (десталінізації та деякої лібералізації) і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).

У політиці 1960—1970-х років 20 століття «шістдесятники» являли собою внутрішню моральну опозицію до радянського тоталітарного державного режиму (політичні в'язні та «в'язні совісті», дисиденти). З початком політики «Перебудови» та «Гласності» (друга половина 1980-х — початок 1990-х рр.) «шістдесятниками» стали називати також представників нової генерації комуністичної еліти, чий світогляд сформувався в кінці 1950-х — на початку 1960-х років і що прийшла до влади. Це політики — М.Горбачов, О.Яковлев; філософи О.Зінов'єв, М.Мамардашвілі, Ю.Левада, політологи О.Бовін, Ф.Бурлацький, редактори масмедіа — В.Коротич, Є.Яковлєв, С.Залигін та багато інших.

Історичний дискурс шістдесятників варто розглядати в контексті тогочасних реалій історичної науки в УРСР, всі зусилля якої спрямовувалися на конструювання української радянської ідентичності як складової «єдиного радянського народу». Як зазначає Леонід Зашкільняк, цей процес засновувався на низці міфів та ідеологем, базовим із яких залишався усталений з російсько-імперських часів конструкт «трьох братніх східнослов'янських народів» — росіян, українців, білорусів, в якому всі вони протиставлялися «загниваючому» Заходу з його «капіталізмом» і католицтвом

Тема «Щука»: зображення суду (його несправедливість і залежність від панівних класів ) над Щукою, яка здійснювала різноманітну шкоду в ставку його жителям і отримала вирок повернутися знову в річку. Ідея «Щука»: засудження дій судочинства, їхня легковажніст , безглуздість , а через образ Лисиці — підступності, хитрості, хабарництва. Основна думка: «Як не мудрують, а правди ніде Кінців не можна поховати …». Мораль «Щука»: Судді зобов’язані діяти відповідно до законодавства, а не підтримувати зацікавлену ​​особу ( Лисицю). Глібов засуджує хабарництво, несправедливість, лицемірство. Герої байки «Щука»: судді — два Осли, Шкапа, два Цапи; Щука,

Объяснение: