Твір на тему щястя це найповнішій скарб?

Вільний дух народу що тлів попелом в не волі

минули ті часи коли життя людей було настільки трагічним , коли кріпатство і поневолення душі брали вверх над людиною. але все ж таки їм не зламати дух людський тому що вірний він своїй країні, своїм законам, вірі і своєму життю.

і лиш під натиском кріпатства той дух тліє в думках невинних. згораючи до тла перетворюється в попіл але ж в цього попелу є надія і життя. в неволі під натиском журби коли вільний дух терпів усі знущання в душі його жила надія на те що коли не будь той попіл загориться палким вогнем.

були і такі люди які не хотіли підкорювати свої душі рабству. вони жадали волі і вірили що коли не будь із їхньою вона буде.

і справді дорогою ціною обходиться воля . ось наприклад остап і соломія із твору дорогою ціною дорого платили вони за клаптик своєї свободи. тікаючи вони постійно стикалися з новими перепонами на їхньому шляху до свободи, на них чатували смертельні небезпеки але це не зупиняє їх. бо свобода важить для них більше ніж життя

тому що проблема волі ціни внутрішньої реальної свободи не існує поза часом і просторо. але ж ми повинні пам’ятати що не маємо жодного права перед обличчям пращурів впускати свою душу дух пристосуванства, можливість скоритися несправедливості якщо боротися з нею надто ризиковано.

ми повинні пам’ятати що найважливіше в житті це воля, тому що хоч за клаптик свободи потрібно боротись ставлячи під ризик інколи і своє життя адже його просто не існує без волі.(надеюсь ,хоть чем то)

Художні засоби «лебеді материнства» -повтор: можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки батьківщину. -епітети: «білява хата», «лебеді рожеві», «тихі зорі», «золоте сузір’я», «хмільні смеркання», «сиві очі». -метафори: «мріють криками… лебеді», «темряву тривожили… півні», «танцювали лебеді», «заглядає в шибку казка», «лебеді… лоскотали марево», «…будуть мандрувати очі материнська і білява хата», «прий- дуть верби і тополі», «стануть… листям затріпочуть… душу залоскочуть». -порівняння: «лебеді, як мрії».