Складіть власну гумореску( 2 або більше) , надо

Дивний школяр 
Двох онуків дід старий 
Посадив на руки 
Та й розказує казки,
Слухають онуки. 
Раптом менший запитав: 
— А скажіть, дідусю, 
Ви ходили в перший клас? 
— Та ходив, Павлусю.— От був номер! — малюки 
Сміхом залилися, 
— Як до школи ви прийшли 
З бородою й лисі.

Найкраща мова
Йде синок до школи вперше. 
Пита батька мати: 
- Якій мові ми синочка 
Будемо навчати - 
Українській чи російській? 
Обидві ж хороші. 
- Хай вивчає ту, якою 
Печатають гроші.

Зразковий предок
Як зразковий предок, та близька людина,
батько витягнув щоденник із портфеля сина.
Відкриває, там оцінок як у полі гички,
пара трійок, кілька двійок, решта — одинички.
Подививсь на сина скоса, синок здогадався,
і під стіл від артрозносу евакуювався.
Вилазь звідти, каже батько, вилазь буде краще.
Ну і в кого ж ти вдалося отаке ледаще?
Неохоче полоненник вибрався з під столу,
— так то ж я знайшов твій щоденник і носив у школу,
показав, щоб наш учитель більше не чіплявся,
у кого я такий олух ледачий удався.  

Гумореска про братів молодших
— Зараз, дітки, — каже вчитель,
— будем твір писати про братів молодших наших
 — птахів та звіряток,
про пернатих наших друзів і чотириногих.
От Володя і нашкрябав, сам, без до
 «Ми із татом у суботу йшли по лісосмузі
 і підстрелили з берданки
трьох пернатих друзів.
Біг ще друг чотириногий,
 тільки дуже спритний,
як шурнув у кукурудзу
— не вдалося вбити.
Все одно у нас в коморі м'яса є багато:
брата меншого в неділю вполював мій тато.
 А наступної неділі підем на лисичку.
Гадом буду, як не встрелим бісову сестричку».

Гумореска про грамотних дітей
Як це добре, громадяни,
Мати грамотних дітей!
— Яких знаєш писателів? —
Пита сина Ялисей.
— Пушкін.
— Гоголь.
— Достоєвський.
— Горький, Мамін-Сибіряк.
— Ну а далі далі, синку.
Лев Толстой, Гюго, Бальзак. —
Ялисей зрадів: — Прекрасно! —
Ось ми й вияснили так,
Що на вулиці Толстого
Я в пивній забув піджак.

Школярі в гуморесках
Петя Коржик той, що ходить до третього класу,
Листа в село накарлякав дядькові Панасу.
—Добрий день вам любий дядьку, я ходжу до школи,
Ми чули, що ви на тім тижні свиню закололи.
Ми вас просимо у гості мама, я і тато,
І всі разом на вокзалі будем зустрічати.
На пероні між людьми я вас перший побачу,
Держіть в руках банку смальцю і ногу свинячу. 

ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити,
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти,
Котрі молодії —
У полон забрато;
Як заняли, то й погнали
До пана до хана.
Годі тобі, пане-брате,
Ґринджоли малювати,
Бери шаблю гостру, довгу
Та йди воювати!
Ой ти станеш на воротях,
А я в закаулку,
Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку!
Ой ти станеш з шабелькою,
А я з кулаками,
Ой щоб слава не пропала
Проміж козаками.
Ой козак до ружини,
Бурлака до дрюка:
Оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука! Походження та примітки ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ. Записано в 60-х роках XIX ст. у Новомосковському районі, Дніпропетровської обл. (Новомосковський пов. на Катеринославщині). Друкується за зб. Исторические песни малорусского народа с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова, т. I, стор. 274. Варіант цієї пісні одним з перших опублікував видатний український учений, дослідник фольклору М. О. Максимович у зб. «Украинские народные песни, изданные Михаилом Максимовичем. Часть первая», М., 1834, стор. 108. Джерело Українські народні думи та історичні пісні. Упорядники: П. Д. Павлій, М. С. Родіна. М. П. Стельмах. Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1955, 700 с. Тематичні розділи Історичні пісніБоротьба проти іноземного поневолення та феодально-кріпосницького гніту в XV - першій половині XVII століття ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити,
Гей, витоптала орда кіньми
Маленькії діти.
Гей, витоптала орда кіньми
Маленькії діти. Ой маленьких витоптала,
Великих забрала,
Гей, як зайняли, то й погнали
До пана, до хана.
Гей, як зайняли, то й погнали
До пана, до хана. Ой ти станеш на воротях,
А я в закоулку,
Гей, дамо тому стиха лиха
Та вражому турку.
Гей, дамо тому стиха лиха
Та вражому турку. Ой ти станеш з шабелькою,
А я з кулаками,
Гей, щоб та слава не пропала
Поміж козаками.
Гей, щоб та слава не пропала
Поміж козаками. Козаченько до ружини,
Бурлака до дрюка,
Гей, оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука.
Гей, оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука. ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ — ноти — українська народна пісня

В житті українського народу пісні займають окреме місце . українські пісні надзвичайно мелодійні, в них поєднуються пісенність української мови та чарівність мелодії . українскі народні пісні сладалися протягом багатьох століть вони розповідають про цілі епохи в житті українського народу .
  усе життя українців супроводжують пісні .іх у нашого народу сила-силенна . кожна подія супроводжується піснею:народження,праця,відпочинок всілля смерть.
  отож пісні - це наш здобуток. треба їх знати й берехти.