ще один тип характеру — стефко вус. за художніх деталей, фрагментів авторської розповіді, нанизаних одна на одну подій-ситуацій (як, наприклад, випадок із сорокою, розмови з сестрою та колишньою вчителькою) читач дізнається про весь пройдений підлітком шлях. його поведінка зумовлена середовищем, яке змушує оздоблюватись, «наїжачуватись», щоб таким способом захищатися від жорстокості світу. внутрішньо стефко інший: він може бути ніжним, добрим і лагідним, турботливим братом і справжнім другом. він живе у своєму світі спогадів про бабусю олену, світі сільської природи, і йому складно адаптуватися до життя в місті, в одній квартирі з батьком-п’яницею. проблема недоглянутості сиріт і напівсиріт, дітей із неблагополучних сімей — особливо гостро постає сьогодні
seymurxalafov05
26.03.2023
Нам треба берегти наш дім - землю. ми діти планети земля але за часту буває так, що ми кидаємо сміття на землю,прямо на землю і не задумаємося над цим.ми не думаємо,про те що,ми зросли на цій землі,а повинні.повинні берегти наш дім -землю,робити для неї тільки найкраще і це відноситься не тільки до природи, а й до людей.адже не треба забувати про стосунки між людьми,ми всі однакові,немає гірших чи кращих,ми народилися на одній планеті і повинні пам"ятати про це.тому будьте ввічливі до землі і тих хто вас оточує.бережіть світ.
sgritsaev
26.03.2023
Катерина василівна білокур - одна з найвідоміших українських митців малярства. шлях її в мистецтві був не з легких. народилась вона в селянській сімї на київщині, не мючи атестата про середню освіту, та не маючи змоги вступити в художне училище, мусила всього досягати самотужки. навчителем для неї стала сама жива природа. згодом в парижі, коли на міжнародній виставці демонструвалися її картини,їх високо оцінив пабло пікассо. весь світ облетіли його слова: «якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї на цілий світ! ».перед нами одна з небагатьох картин художниці, на якій зображено не лише квіти."можливо ви незадоволені моєю роботою , - писала вона в одному з листів, - оскільки я малюю лише одні квіти? але як же їх не малювати , якщо вони такі красиві ! я й сама , коли починаю малювати чергову картину з квітами , іноді думаю : от коли цю закінчу , тоді вже буду малювати що-небудь з життя людей. але доки закінчу , в голові вже виникає цілий ряд нових картин , і одна одної красивіша - і все квіти , ось вам і весь сказ . а прийде весна , зазеленіють трави , а потім і квіти зацвітуть і боже мій! як поглянеш навколо - ті хороші, а ті ще кращчі , а ті ще чудовіші і я забуваю все на світі , і знову малюю квіти. не гнівайтеся на мене , мої близькі й далекі друзі , що я малюю квіти , адже з квітів картини красиві " .ось перед нами розкривається неймовірна, чудова картина - за тином пишні півонії, далі- ніжно-рожеві троянди. напроти, царські лілеї, та в їх компанії скромні чорнобривці і рідні, знайомі з дитинства маки. по всій картині, де не де розсипані, як маленькі дорогоцінності, волошки, ромашки та настурція. і обрамлює всю цю пишність, немов вінець, в"юнок. в самому центрі картини нам відкривається маленьке віконечко серед квітів і через нього ми бачимо далечинь - річку, поле і обрій з рясними хмаринками. це несподівано, вражаюче, і в той самий час створено атмосферу затишку і спокою.кольори, як ні більшості з картин художниці ніжні, пастельні. роздивляючись цю роботу , можна по новому, ніби ніколи не бачив, поглянути на нашу землю, та навчитися з вдячністю цінувати прості, на перший погляд речі, які нас постійно оточують. (при бажанні, можна скоротити. наприклад -цитату з листа катерини білокур. вона, доречі зкопійована, бо це ж оригінальний лист. все решта - самотужки : ) )
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Написати паспорт стефка із твору ніна бічуя „шпага славка беркути”
ще один тип характеру — стефко вус. за художніх деталей, фрагментів авторської розповіді, нанизаних одна на одну подій-ситуацій (як, наприклад, випадок із сорокою, розмови з сестрою та колишньою вчителькою) читач дізнається про весь пройдений підлітком шлях. його поведінка зумовлена середовищем, яке змушує оздоблюватись, «наїжачуватись», щоб таким способом захищатися від жорстокості світу. внутрішньо стефко інший: він може бути ніжним, добрим і лагідним, турботливим братом і справжнім другом. він живе у своєму світі спогадів про бабусю олену, світі сільської природи, і йому складно адаптуватися до життя в місті, в одній квартирі з батьком-п’яницею. проблема недоглянутості сиріт і напівсиріт, дітей із неблагополучних сімей — особливо гостро постає сьогодні