1. від першої особи ведеться розповідь у творі а) «земля» о. кобилянської; б) «intermezzo» м. коцюбинського; в) «камінний хрест» в. стефаника; г) «мойсей» і. франка; д) «лісова пісня» лесі українки; 2. незламність духу, несхитна віра в перемогу поневолених мас ‒ провідний мотив твору а) «земля» о. кобилянської; ; б) «камінний хрест» в. стефаника; в) «contra spem spero! » лесі українки; г) «гімн» і. франка; д) «intermezzo» м. коцюбинського; 3. установіть відповідність літературний напрям (течія) а) реалізм; б) класицизм; в) імпресіонізм; г) експресіонізм; д) неоромантизм. назва твору 1) «intermezzo» м. коцюбинського; 2) «лісова пісня» лесі українки; 3) «камінний хрест» в. стефаника; 4) «кайдашева сім'я» і. нечуя-левицького. 4. установіть відповідність герой 1) чіпка («хіба ревуть воли, як ясла повні? » панаса мирного та івана білика); 2) карпо («кайдашева сім'я» і. нечуя-левицького); 3) іван («тіні забутих предків» м. коцюбинського); 4) золотницький («хазяїн» і. карпенка-карого уривок із твору а) чи ти здуріла, чи що? неначе хату одірвати так легко, як шматок хліба одкраяти? ти не знаєш, що то буде коштувати? б) а я йду з ночі повз її хату та й дивлюся ‒ кочеється шос кругле, гейби якби був догадався та зняв свої гачі, може б ними відьму імив, а так в) воли в ярмі, та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану, всяку кривду терпіла і не озвалась! не така в мене вдача! я так: або вирятуйся, або пропади! г) не можна разом усе ковтнуть, підожди трохи! от я строю сахарний завод, завод лопне ‒ капустяне твоє! ха-ха-ха! слухай, поки там що, приставай в компані д) грицьку, братику! ти бачиш? кров безневинно ллє діда уласа ледве живого підняли на ві не

1. б) 2. г) 3. 1 - в, 2 - д, 3 - г, 4 - а. 4. 1 - д, 2 - а, 3 - б, 4 - г.

Перша стадія взаємодії суспільства та природи тривала близько 2,5 млн. років від появи на Землі перших людей, які належали до виду Homo habilis, до початку пізньо-палеолітичної доби, пов’язаної з поширенням виду Homosapiens (людина розумна). Хоча більш до­сконала розумова діяльність, вогонь і досить різноманітні знаряд­дя праці вже дозволяли адаптуватися до різних типів екосистем, не змінюючи фізичної будови тіла. Нечисленні групи людей, озбро­єні кам’яними знаряддями, органічно «вписувались» як складові елементи у природні екосистеми, не порушуючи своєю діяльністю їхньої динамічної рівноваги. Тому можна вважати, що на цій стадії людське суспільство та біосфера в сукупності являли собою функ­ціонально незамкнену глобальну соціо-екосистему, в якій слабкі антропогенні впливи не могли викликати помітних змін у навко­лишньому середовищі.

На другій стадії взаємодії суспільства та природи, що тривала близько 40 тисяч років від початку пізнього палеоліту й до кінця

Другої світової війни, тобто до середини XX століття, людство вже відчутно впливало на навколишнє середовище, причому антропо­генний тиск на природу неухильно зростав разом із розвитком люд­ського суспільства, з удосконаленням виробничих відносин і зна­рядь праці. Людська діяльність спричинила вимирання багатьох видів тварин і рослин, викликала деградацію природних екосистем на значних площах, але ще не порушила природного кругообігу речовин та енергетичних потоків у масштабах усієї планети, тобто динамічної рівноваги біосфери. Негативна діяльність людей поча­ла викликати зворотну реакцію природи (уповільнену й не завжди адекватну), що створювало певні напруження у взаємовідносинах між людським суспільством і навколишнім середовищем. Отже, можна вважати, що на цій стадії глобальна соціо-екосистема стала частково функціонально замкненою.

У цій стадії можна виділити три етапи: примітивний, протягом якого людина впливала на природне середовище полюванням і ри­бальством; агрокультурний, коли основними засобами антропоген­ного впливу на природу були скотарство й землеробство; машинно-індустріальний, у якому провідним фактором руйнування навко­лишнього середовища стало промислове виробництво.

Третя стадія взаємодії суспільства та природи почалася в сере­дині XX століття після закінчення Другої світової війни, яка стимулювала різкий стрибок у розвитку науки й техніки, запо­чаткувавши нову науково-технічну революцію. У цей період не­раціональна господарська діяльність, багаторазово підсилена здо­бутками науково-технічного прогресу, призвела до пошкодження і вичерпання природних ресурсів, пошкодження регенераційних механізмів біосфери, деформації складеного протягом багатьох мільйонів років природного кругообігу речовин та енергетичних потоків на планеті, порушення динамічної рівноваги глобальної земної соціо-екосистеми. Внаслідок цього почалося прогресуюче руйнування біосфери Землі, що загрожує стати незворотним і при­звести в найближчому майбутньому до такого ступеня деградації навколишнього середовища, що воно стане непридатним для по­дальшого існування людей.

Найкращі свої риси малий проявляв у спілкуванні зі своїми добрими наставниками — бабусею Оришкою та дідусем Уласом: він виявляв свій природний розум, метикуватість, прагнення творити добро. Водночас рано усвідомлена соціальна кривда сприяла тому, що виростав хлопець надто нервовим, озлобленим, готовим до помсти. Пригадується, як у відповідь на покарання Чіпка хоче підпалити обійстя свого хазяїна Бородая. Насторожує і момент, коли разом із пустотливим та байдужим Грицьком Чіпка з насо-лодою відкручує голови горобцям. Можна простежити, як у нього з дитинства розвивається неконтрольоване психікою почуття помсти, яке часто за своєю силою перевершує саму правду.