Написать твір на тему, , проблема особистості в сучасному світі, , за твіром ніни бічуй, , шпага славка беркути, , только плз не из интернета!

Солнце — это звезда с диаметром 1400000 км, то есть в 109 раз большим, чем диаметр земли. общеизвестно, что солнечное тепло и свет — источники нашей жизни. солнце — эта ближайшая к земле звезда. ученые могут исследовать ее, и это им больше узнать о других, более отдаленных звездах. солнце находится на расстоянии 150 млн. км (93 млн. миль) от земли. солнечному свету нужно 8 минут, чтобы добраться до нас. вторая по близости к нам звезда называется проксима центавра, и ее свет достигает земли за 4,5 года. мы живем в солнечной системе. солнечная система — это имя, данное семейству из 9 планет и их лун, вращающихся вокруг солнца, вместе с кометами и , тоже находящимися на солнечной орбите. все в солнечной системе находится в движении. луны движутся вокруг своих собственных планет, каждая планета крутится вокруг своей оси и также обращается вокруг солнца, а солнце тоже вращается. и все в солнечной системе движется по галактике, в которой она расположена. многие ученые считают, что солнечная система образовалась около 4600 млн лет назад. сила тяготения собрала огромное облако газов и пыли воедино. солнце сформировалось в середине, а планеты выросли из шаров газа вокруг него. солнце — ее центральная звезда. она настолько велика, что не поместилась бы даже между землей и луной. а ведь расстояние между ними тоже немаленькое - 400000 км!

Дитинство…. таке солодке і бажане слово. вимовиш його – і тебе миттю огортає тепло, безтурботність, радість. лише там почуваєшся у повній безпеці. чому? тому що впевнений : зараз прилетить фея, заколише повітря, спокій, полонить усе довкола…. яке щастя бути скажіть це першокласнику – одразу ж почуєте у відповідь : «хочу подорослі не залежати ні від кого! не ходити до ! » дарма. так і хочеться крикнути : «ні не не кам’яній душею і вір у діда мороза, попелюшку і закоханого.. принца! не відчиняй скриньку з емблемою : серйозні зачекай! » щодня, наближаючись до виходу, волієш не йти туди.. та чи можливо залишатись дитиною вічно? ? так. і це чудово для власних дітей, проте незрозуміло оточуючим. на жаль.. адже цей скарб дається лише раз і втрачається назавжди. зі свого світу дитячої безтурботності я винесла флакончик із нектаром, еліксиром. компоненти надзвичайно прості, але неймовірно важливі. чотири краплі любові, крапля наївності, дві краплі радості, шість крапель добра, три краплі безхмарності, п’ять крапель віри. загалом, отримала напій життя і сили.  крокуючи небозводом, дифузія забирає дещо із флакончика. крапля любові розбризкується на недовіру, дві краплі добра випаровує оточуюча дійсність, три краплі віри зникає безслідно, дві краплі безхмарності осідає на долоні вітру. і, незважаючи ні на що, я люблю його, моє дитинство….