Для читательского дневника: "ромео и джульетта", дон кихот", "ревизор" и "нос", герои и про что рассказ

Ромео и джульетта - про войну между двумя семьями монтенекки и капулетто,о несчастной любви подростков,которые покончили с собой.
ревизор-рассказ про то,как в петербург приехал некий ревизор хлестаков,как герои книги пытались показать себя ревизору с лучшей стороны,о свадьбе марьи антновны и хлестаковы,и в конце оказалось,что это был не ревизор.

Риба — в озері. А от коник-стрибунець зимує в мурашнику. Не вірите? Пізньої осені старі мурахи вкладають малих мурашат у ліжка, примовляючи: — Пора спати! Спати! Цілісіньку зиму! Але мурашата пустують, граються, вередують. Тоді старі мурахи кличуть коника-стрибунця: — Заграй нашим діткам колискову! Коник бере скрипочку і грає малим мурашатам тиху лагідну мелодію. І малі мурашата одразу засинають. За ними поринають у сон і мурахи. Останнім, випустивши із зелених лапок скрипочку, засинає сам коник. Він теж спатиме цілу зиму. Та навесні прокинеться першим, вибіжить із мурашника назустріч сонечку і заграє веселу закличну мелодію.

зоологія й комахи. "відпустіть нас до бабусі! "

коли ми склали іспити й перейшли до шостого класу, вчителька ботаніки та зоології ірина семенівна запропонувала нам під час канікул зібрати колекцію комах. це було нам із митьком на руку, бо ми давно мріяли поїхати до села, де жила митькова бабуся. після довгих умовлянь батьки нас відпустили туди.

знайомство з майбутнім майстром спорту, а також із бабусею, ентузіастом музичної освіти і дідом трохимом

митько сяяв, вихваляючи свіже сільське повітря, хоч автобус, проїжджаючи мимо, напустив нам у лице хмару пилюки та кіптяви.

раптом біля нас зупинився хлопець років чотирнадцяти з велосипедом почав насміхатися над нашим спорядженням — рюкзаками, сачками. представився майбутнім майстром велосипедного спорту міжнародного класу василем трошем і помчав.

ми добралися до бабусі, познайомилися із сусідом дядьком гнатом, який вигравав на трубі, та дідом трохимом.

озеро. змії люблять сіно

ми йдемо з навантаженими їжею рюкзаками до лісового озеро на вільне життя. по дорозі нас ледь не збиває той клятий велосипедист вася.

знайшли якусь безформну купу, що виявилася колишнім куренем. митько спочатку потикав палицею, боячись, що там ховається гадюка. переконавшись, що все чисто, ми швидко відбудували курінь.

таємничий і, бр-р-р-р, — який страшний. хороший хлопець. нервові можуть далі не читати

ми приходили до озера щодня, купались, вилежувались на сон ці. якось ми застали на своєму місці велосипедиста. вася привітався й сказав, що на знак примирення вирішив подарувати нам камінець бурштину із мушкою всередині, який він знайшов на дні озера. роз повів, що про це місце йде поганий поголос. в озері, очевидно, живе якийсь страшний звір. минулого року тут пропало теля. на піску інколи видно величезні сліди, а стовбури дерев укриті подряпинами, як від кігтів.