Прикметникові характеристика софійки з казки " русалонька з 7-в або прокляття кулаківського"

Здавніх-давен вдавалися письменники до написання байок, в яких відображали свої суспільно-політичні та морально-етичні погляди, висвітлювали проблеми співжиття людей, осуджували шари суспільства і окремих особистостей, підносили благородні риси людства. першим в українській літературі до написання байок долучився григорій сковорода. його байки, в яких відображено актуальні проблеми сучасної йому дійсності, вийшли в світ збіркою під назвою «басні харьковскія». важливе місце в байках григорія сковороди займав мотив «сродної праці». на думку мандрівного філософа, праця — це природна, органічна потреба кожної людини. тільки тоді людина буде щасливою, коли пізнає себе, розпізнає свої покликання, нахили чи обдарування, зрозуміє, який рід діяльності зможе принести їй моральне задоволення. сам процес роботи, а не її результати мають давати втіху. ідею «сродної праці» григорій сковорода проводить в байках «собака й кобила», «орел та черепаха», «жайворонки», «зозуля і косик», «годинникові колеса» та в інших. особливо яскраво суть цієї ідеї відображено в байці «бджола та шершень». шершень кепкує з бджоли, що сумлінно збирає мед, і хвалиться, що живе за рахунок її праці. бджола ж відповідає йому, що збирання меду для неї — задоволення і призначення, що без цього вона не уявляє свого життя, вона для цього народжена і буде робити, доки не помре. пропагуючи ідею «сродної праці», поет засуджує людей типу шершня, людей-паразитів, які живуть крадіжкою чужого, і вшановує образ бджоли як символ чесності і працелюбства, як образ мудрої людини, що живе і працює за покликанням. на інших прикладах григорій сковорода розвиває ідею «сродної праці», створює образи, аналогічні бджолі та шершню. так, саме тому краще ловити мишу, а не їсти її. поет стверджує, шо немає нічого кращого, ніж жити «по натурі», тобто працювати за своєю «спорідненістю». «сродна праця» принесе суспільству матеріальне і духовне багатство, а людям — щастя і задоволення. якщо ж людина буде працювати не за своїм покликанням, то це може обернутися для неї трагедією. бджола не зможе жити, якщо їй не дозволять збирати мед. отже, в пошуках щастя варто пам’ятати про ідею «сродної праці» мандрівного філософа, про його «наказ» жити за покликанням.

Янапишу не як твір а проссто інформацію, це : )) на початку твору лаврін постає дуже доброзичливою, життєрадісною людиною, також вім був можна так сказати смиренним, на відміну від свого брата. але під час постійних сварок у сім*ї кайдашів ,закономірним явищем столо те, що лаврін став уподобатися до таких вчинків як і карпо. з мелашкою сталося те саме. на початку твору вона дуже лагідна, добра, але зновж таки, напруга з боку мотрі та свекрухи виводять її з себе.  отже, лаврін і мелака зазнають психолонічних змін у творі, тому що у постйних , сварках та гризні, нічого путнього не вишло би.