Роман у віршах “маруся чурай” побудований на антитезі. на якій саме? чому, на вашу думку, ліна костенко звернулася до цієї теми? зрада держави – злочин, який карається законом. а зрада людини? чи спільні корені цих вчинків? серед проблем “марусі чурай” – любов і зрада, митець і народ, руїна і прагнення державності. яку з них ви вважаєте ключовою? чому саме? розділ “проща”. у чому, на думку автора, найбільша трагедія україни? для чого в канву української історії вплетено згадку про античну трагедію – аппіїв шлях? що ви про це знаєте? 2 чому маруся йде на прощу в київ? усвідомленим чи випадковим було її рішення? у чому трагедія марусиного особистого життя? (трагедія марусиного життя – в зраді і в смерті гриця. так? а коли перечитати останні розділи? що нового додається до розуміння цього образу? ) як ліна костенко розв’язує проблему “митець і народ”? чи варто співцеві жертвувати життям заради нації, якщо нація не гідна такого співця? що спільного між романом у віршах “маруся чурай” та драматичною поемою “дума про братів неазовських”? 3 чи можна зраду одного чи небагатьох переносити на всіх? що рухає сахном черняком, коли він приєднується до осуджених на страту павлюка й томиленка? чому його жертву не приймає павлюк? чи завжди жертва – благо? чи морально залишити сім’ю, дітей, не скористатися можливістю боротися після поразки, щоб тільки звільнити себе від докорів сумління? вчинок сахна черняка в народі оцінюється неоднозначно: “яким же треба бути чоловіком, щоб так на страту за своїх піти! ” і “мабуть, він просто дурень”. а яка ваша думка? як можна назвати цей вчинок? чому дон кіхот називає сахна собратом? позитивну чи негативну характеристику дає цим порівнянням своєму героєві ліна костенко? які люди здатні взяти на себе спокуту за чужі гріхи? чи можна сказати, що погляд у минуле може стати одним із в самопізнання? як ви розумієте слова о.довженка, винесені в епіграф уроку?