Враження після прочитання тексту химера лісового озера

Це дуже цікава та захоплююча повість про двох хлопців, які на літо поїхали в село до бабусі. Там вони дізнались про таємне озеро в якому живе Химера. Хлопці вирішили вистежити її.Тому ночували в палатках біля озера. Та ось вони почули чиїсь шаги. Це була Химера. Спочатку хлопці дуже іспугались, але потім спрятались у кущах та следили за нею. Химера зайшла в озеро та ось вдруг хлопці почули тоне воді та заве на Це був їх знайомий велосипедист у костюмі химери. Він хотів напугати хлопців але чуть не потонув бо хлопці його врятували. Виявились, що не якої химери нема.
Мені дуже подобалась ця повість.

Саме ці непрості часи історії нашого народу відобразив у своєму оповіданні під назвою «Дорогою ціною» видатний український письменник Михайло Коцюбинський. У своєму творі він удало порівняв тогочасних селян з волелюбним, але майже знесиленим туром, якого обтяжувало важелезне ярмо панства. У ті часи у кріпаків єдиною можливістю здобути собі свободу була втеча з панського маєтку і поступово це явище набрало масового характеру. Та така свобода найчастіше здобувалася занадто дорогою ціною, іноді ціною власного життя та життя найдорожчих людей. Прикладом цього стала історія двох молодих людей – Остапа і Соломії – головних героїв оповідання. Вони теж єдиним шляхом до бажаної свободи та щасливого життя бачили лише втечу від пана.

Незважаючи на досить коротке життя двадцятирічний Остап вже чимало настраждався. Його мати і дідусь теж були кріпаками, до яких, як і до інших селян, пани ставилися гірше, ніж до худоби. Та від свого дідуся Остап чув багато розповідей про вільних козаків, про Запорізьку Січ та про життя вільних українців. Вже з дитинства в уяві хлопця малювалися картини справжнього вільного і щасливого життя у власному будинку, життя за своїми планами і бажаннями, життя з дружиною та дітьми. Поступово ці мрії лише міцніли, тому зрозуміло, що врешті-решт вони повинні були колись здійснитися. І такий момент, коли потяг до простого людського щастя переважує все інше і примушує хлопця прийняти важливе, але дуже ризиковане рішення – утекти як наділа від пана, утекти у ті краї, в яких «хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю» врешті-решт настає.

Всесильне слово «свобода» надало Остапові сил і, попрощавшись зі своєю коханою Соломією, він вирушає у путь. Але й Соломія ніяк не була щасливою, бо попри її кохання до Остапа дівчину віддали заміж зовсім за іншого чоловіка. Не витримує і вона такого життя, перевдягається в хлопця та теж вирушає за своїм нареченим. Але не прагнення до свободи, а велика сила кохання відправляє Соломію у смертельно небезпечний шлях до свободи, на якому вона була готова розділити зі своїм коханим усі страждання, а потім і добру чи лиху долю.

Скільки страждань, скільки переживань прийшлося пережити Остапу і Соломії під час цієї важкої і небезпечної подорожі, скільки перешкод довелося здолати закоханим! Та коли нарешті вони майже досягли мети, нещастя спіткає наречених. Остап опиняється у в’язниці і його планують відправити назад до пана. А Соломія, намагаючись врятувати свого коханого, гине у хвилях Дунаю.

З часом отримавши свободу, Остап повертається туди, де він втратив найдорожче у світі – своє єдине на все життя кохання. Він доживає свій вік у повній самоті і лише страждає, дивлячись на хвилі, які стали останнім притулком його коханої. І нам невідомо, що в його думках, та що в його серці, про це ми можемо лише здогадуватися. Скоріш усього, він до кінця своїх днів роздумував над тим, чи не дуже дорогою циною інколи достається людям бажана свобода, чи варта вона життя найближчих та найдорожчих для нас людей. Відповідь на це питання досить складна і неоднозначна, бо коли події, схожі з подіями в оповіданні, не торкаються особисто нас, можна сказати, що свобода варта і життя, а коли стане справа за нами, ми будемо примушені зробити дуже складний життєвий вибір, який залежить від кожної людини і який буде зроблений згідно з її моральних принципів та поглядів на життя. Щодо мене, то на мою думку, воля може бути здобута ціною власного життя, але ніяк не ціною життя найближчої і найдорожчої для тебе людини.

Хто не знає легендарного киянина героя українських казок та билин славетного богатиря-змієборця – Кирила Кожум’яку? Лише він завдяки своїй силі і мужності здатен був врятувати київські землі від страшного змія, пам’ятаєте? Багато українських письменників зверталися у своїх творах до образу цього силача. Вирішив почерпнути натхнення з бувальщини й сучасний дитячий письменник Антон Сіяніка. Але головним героєм його казки став не славетний богатир, а його найменший син Микитка. Слабкий та нерішучий хлопчик, який постійно приходив додому з синцями від своїх однолітків, і не мріяв бути схожим на татка. Тому Кирило вирішив посприяти гідному вихованню малого і привіз того на літні канікули до діда Данила. Але все не так просто… Дід виявився не звичайним пенсіонером, а таким собі гуру магічних та, як на мене, езотеричних наук. Кликали його Майстром. І методика перевиховання та виховання у нього виявилася досить своєрідна. Вона може вміститися у короткий вислів: роби те, що вважаєш за потрібне, але ніщо не повинно шкодити іншим. Якщо ти зазнаєшся, говориш неправду – будеш покараний (самою природою), якщо ж навпаки – допомагатимеш, тим хто в небезпеці, житимеш у гармонії з природою – отримаєш винагороду.Завдяки дідовій школі мудрості Микита поринає у світ чарівних пригод і знаходить справжніх друзів. Та це не звичайні парубки з вулиці, а міфічні істоти, які мешкають у Чудному світі, що існує паралельно з нашим світом. І випробування, які випадають на долю Микити та його друзів: Горинича – гарненького телятка, який несподівано стає Останнім Вогненним Змієм, Рисика – ельфа-лісовичка та Іви – водяної принцеси, набагато складніші від тих, з якими стикався батько хлопчика. Діти –небагато-немало – рятували світ, який намагалася знищити злюща Болотяна Відьма. На їхню долю випало чимало складних і небезпечних випробувань та цікавих пригод. Але всі труднощі лише зміцнили дитячу дружбу і додали кожному з них впевненості у собі. Власне, маємо ще один хеппі-енд. Постійна боротьба Мороку та Світла закінчилася, як і має бути, перемогою останнього. Адже, тільки доброта і любов здатні творити справжні чудеса. До самої кінцівки автор зберігає інтригу, тому хочеться прочитати одразу все, не відкладаючи на завтра. Певно, легке сприйняття тексту – це заслуга і вдалого перекладу молодої поетеси Ольги Зозулі, яка переклала чимало дитячих творів з англійської та французької на українську. Книга буде цікавою не лише дітям. Вона цілком підійде для сімейного читання, ба навіть буде корисною для дорослих. Адже в ній містяться деякі потаємні дитячі бажання, які не так легко дитині висловити. Зокрема, серед інших сюжетних ліній є історія непростого кохання Болотяної Відьми та Володаря Вод, яких помирило і об’єднало щире бажання кожної дитини – аби батьки були щасливі та ніколи не розлучалися. У казці багато смішних та повчальних епізодів, корисних порад, філософських висловів з глибоким змістом. Впевнена, кожен читач зможе знайти для себе щось корисне: чи то пораду, чи то керівництво до дій. Наостанок скажу, що не можна не погодитися з автором, який у кожне слово та кожну дію своїх героїв вкладає розуміння необхідності у дитячому віці справжньої міцної дружби. І що найцікавіше – нас однозначно чекає продовження цієї неймовірної історії, тому що дітлахи з останніх її сторінок стрибнули на спину Горинича й вирушили «до обрію на пошуки нових пригод...''