Придумать конец наймичке или катерине

Дія повісті відбувається в селі семигори богуславського району на київщині. " недалеко от богуслава, коло росі, в довгому покрученому яру розкинулось село семигори. яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. на дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. греблі обсаджені столітніми вербами. в глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. коло хат зеленіють густі старі садки". "на високих гривах гір кругом яру зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями. глянеш з високої гори на той ліс, і здається, ніби на гори впала оксамитова зелена тканка, гарно побгалась складками, позападала в вузькі долини тисячами оборок та жмутів. в гарячий ясний літній день ліс на горах сяє, а в долинах чорніє. над долинами стоїть сизий легкий туман. ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу". опис святкового одягу дівчини: "в неділю вранці перед службою мотря довбишівна прибиралась до церкви. вона принесла з хижки зав'язані в хустці квіти та стрічки і розсипала їх по столі, застеленому білою скатертю; принесла й поставила на лаві червоні сап'янці. довбишівна сіла на круглому дзиґликові коло стола, а подруга-сусіда наділа мотрі на голову , вирізану з товстого паперу, схожу на вінок; на , над самим лобом, поклала вузеньку стрічку з золотої парчі, а потім клала стрічки одну вище од другої так, що над лобом було видко пружок од кожної стрічки. всю кругом і всі коси вона обтикала квітками з червоних, зелених, синіх і жовтих вузеньких стьожок. за вуха вона позатикала пучки дрібненького барвінку, качурині кучері та павині пера і потім розстелила по спині двадцять довгих кінців стрічок до самого пояса".опис святкового одягу жінки:   " кайдашиха вбралась, як у неділю, в горсет, в жовті чоботи, в нову білу свиту, ще й засунула в рукав білу хусточку".  опис обряду сватання: " довбишка виглянула в вікно й догадалась, що кайдаші йдуть на розглядини. вона миттю заслала скатертю стіл, поклала на столі хліб, накинула на себе горсет, а довбиш вискочив у сіни, вскочив у хижку і накинув на себе свиту". опис інших звичаїв та обрядів, що були традиційними на київщині.

Ім'я всесвітньо відомого детектива Шерлока Холмса вперше з'явилося в повісті "Етюд в яскраво-червоних тонах". На відміну від кримінальних романів Еміліо Габоріо, котрий тільки ескізно накреслював образ свого героя, Конан-Дойль змальовує Холмса яскравими соковитими фарбами, це не опис злочину і злочинця, а процес інтелектуального пошуку, який веде до розкриття таємниці злочину. Шерлок Холмс проводить своїм методом найтонший аналіз обставин, у яких скоєно злочин, вивчає характер людей, причетних до злочину, і на підставі незначних, на перший погляд, деталей робить свій остаточний і правильний висновок. Шерлок Холмс — це не лише геніальний приватний детектив, сміливий, завбачливий, із швидкою реакцією бійця, але й знавець криміналістики, причому її найновіших методів, пов'язаних з наукою, тих, які випереджають тогочасні методи поліційного розшуку.

Конан-Дойль не розлучався із своїм героєм протягом сорока років. Востаннє він згадує його в оповіданні "Левина грива" 1927 року. Створення Конан-Дойлем образу Шерлока Холмса стало основою для розвитку найпопулярнішого в наш час детективного жанру.

Конан-Дойль написав про Шерлока Холмса дев'ять книжок: чотири романи— "Етюд у яскраво-червоних тонах" (1887), "Знак чотирьох" (1890), "Собака Баскервілів" (1901-1902), "Долина жахів" (1914-1915) та п'ять збірок, що складаються з 56 оповідань — "Пригоди Шерлока Холмса" (1891-1892), "Записки про Шерлока Холмса" (1892), "Повернення Шерлока Холмса" (1894), "Його прощальний привіт" (1927), "Архів Шерлока Холмса".

Твори про Шерлока Холмса перекладено на 76 мов! До речі, російською мовою роман "Долина жахів" було вперше і востаннє надруковано в часописі "Світ пригод" ще 1915 року.

Герой приваблює читача незвичайною цільністю, рішучістю і водночас незворушністю. Але при цьому він ще шляхетний та азартний. Книга навчає не здаватись і мислити аналітично. І це дійсно дуже корисно!

Объяснение: