Іть написати твір " захисники рідної землі в історичних піснях"

Як всім відомо Прометей це боге вогню.Це був дуже відомий бог у свої часи.Його вважали дуже сильним,могучим і також хітрим.Якось вкрав Прометей вогонь,у свого найкрашого друга Гефеста, для людей.Цим самим він пішов на перекор Зевсу,який не хотів до людям.Але Прометей не зміг дивись на горе людське.Потім він їх навчив рахувати,писати,він навчив їх искусств.Познайомив з металами,навчив як добувати і обробляти із недру землі.Але як відомо за Прометей був наказан Зевсом.На мій взгляд це дуже жорстке покорання.Його пркавали до гори,прибивая на руки і на ногі стальні цвяхи,також йому встромили цвях у груді.На мій погляд це був дуже хоробрий,добрий і відзивчівий бог.

-Привіт! - сказав Артем. - Привіт! - відповів Данило. - Що робиш? - Та ... нічого. А ти? - Я готую їсти, няньчу свою сестру, глажу, а пізніше помию посуд. - А нввіщо? - Ну а що ж ще робити? Я ще вмію вишивати, гарно малювати, шити бісером. - Я хлопець мені це не треба? - Ну я ж теж хлопець, і ще я вмію рубати дрова, робити все з дерева - Це ж скучно, он краще телевізор подивитись - А ти спочатку спробуй а потім кажи - Ну добре Через місяць хлопці зробили гарний подарунок своїй вчительці..і всі були раді. І він ще раз був впевненний :''Потрібно щось робити, це дуже корисно і цікаво''

Жили чоловік і жінка. Вони мали єдиного сина, якого любили і пестили. Усі його забаганки виконували, особливо мати.

Коли Павлусь став юнаком, то був товстим, тільки, руки білі, бо не знали роботи. Батько скаржився, що з нього буде.

Якось вночі йому захотілось меду. Почав вередувати. Мати побігла в село, ледве знайшла, прийшла, а він спить. Через це захворіла і померла мати, а за нею і батько.

А Павлусю байдуже, все лежав і лінувався, а за ним доглядали його наймит і наймичка. І в себе в них ладилось, скрізь порядок був.

Якось на Зелені свята молодь пішла шукати скарб і хотіли взяти Павла з собою, щоб Щастя приманити, а той не захотів і сказав, шо як треба, то скарб і у вікно йому впаде, якщо на те воля Божа.

Ходили парубки так і не знайшли. Тут ідуть, а на дорозі дохлий хорт, вони заради жарту кинули його Павлусеві у вікно, а з нього висипалися дукати і золото. Хотіли забрати, та наймит не дав. Згодом Щастя прийшло до Павлуся, дівчину гарну знайшов, одружилися.

Так, що ж таке щастя? Усі люди різні, і бувають такі, як Павлусь, що нічого не роблять, а гроші мають. Та є такі, що не хотіли б бути схожими на Павлуся.