Як клим джура став супергероєм

Украї́нські наро́дні ка́зки — популярний фольклорний жанр (фольклор — «народна мудрість»). в народних казках передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття. у казках також знайшли відображення важливі історичні події. казки мають повчальний характер, і в них завжди є певна мораль. одні казки виховували любов до рідної землі, рідної домівки, рідної матері, інші до народу і батьківщини в цілому. є також гумористичні і сатиричні твори, які не мають педагогічного характеру. але попри те, що різні групи казок відрізняються темами і формою, ідеї у них подібні. усі вони прославляють мудрих, хоробрих та кмітливих і засуджують зрадливих, ледачих і підступних. також герої різних казок дуже схожі своїми портретами.літературна казка — це авторський художній твір, прозовий або віршовий, заснований або на фольклорних джерелах, або цілком оригінальний; твір переважно фантастичний, чародійний, у якому змальовуються неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв. літературна казка здебільшого орієнтована на дітей. у ній неймовірне чудо відіграє роль сюжетотвірного фактора, служить вихідною основою характеристики персо­нажів. фольклорний канон по-різному зберігається в літературній казці, що не робить цей жанр чимось винятковим, оскільки будь-який художній текст, і передусім прозовий, розвивається на основі змішаних явищ писемності і фольклорних джерел. літературна казка включає в себе ознаки різноманітних жанрів, що в цілому притаманне літературі романтизму. адже саме в цей час утверджується нове співвідношення жанр – автор, коли художня свідомість перестає бути традиціоналістською. жанрове самовизначення художньої свідомості для автора „стає не вихідною точкою, а підсумком творчого акту. жанр пізнається важче, ніж раніше”. усе сказане властиве і літературній казці, яка може зближуватися з романтичною поемою і фантастичною повістю, але завжди залишається самостійним жанром.

Слід сказати, що головна тема твору не нова як для української, так і для зарубіжної літератури. це розбіжність між дійсністю і ідеалами, між реальністю і мріями, відношення між натовпом і індивідуальністю, суспільством і особистістю, взаємовідносини між людьми. подібна тема була головною для таких відомих творів, як «мойсей» і. франка и «легенда про данко» м. горького. та у драмі «по дорозі в казку» о. олесь вирішує по-іншому проблеми взаємодії натовпу і героя драми.за сюжетом твору людям довго доводитися блукати по незнайомому, темному і ворожому лісу, а єдине прагнення героя – вивести їх з цієї жахливої темряви. неважко здогадатися, що темний ліс – це місце, де постійно перебуває натовп. цей натовп засліплений в деякій мірі острахом перед змінами, прагматизмом і лінощами. натовп відповідає герою драми: «ти сам йди, а ми і тут свій вік як-небудь доживемо». у цьому і криється негативна сутність психології натовпу, який собі на меті не ставить нічого, окрім спокійного звичайного існування, який думає не про своє майбутнє і своїх нащадків, а лише про свій вік. і хоча герой драми спочатку щиро вірить у казку, прагне туди народ і прийти туди сам, але поступово зневірюється у своїх прагненнях. адже виходить так, що тільки йому «ніде й крил розправить» і тісно в хаті.в драматичному творі «по дорозі в казку» о. олеся добре відчувається вплив філософії матеріального і духовного світів. незважаючи на те, що у всі часи для людей духовний світ був вищим і ціннішим, але все ж таки перемагає матеріальний. мабуть, це і є причиною песимістичного, майже трагічного фіналу драми, адже до казки так ніхто і не потрапив. та й саме питання про те, вдасться кому-небудь з натовпу, що врешті-решт повернувся до темного лісу, колись побачити казковий щасливий світ, чи ні, письменник так і залишає відкритим. щодо мене, то я щиро вірю в те, що казка існує, і для того, щоб опинитися у щасливому житті, треба мати лише бажання. а щоб бути справжньою особистістю зі своїми прагненнями і бажаннями, щоб ніколи не зливатися з натовпом, треба мати відкриту до інших, щиру і добру душу.