Охарактеризуй образ сергія із твору митькозавр з юрківки

сергійко більш спокійний ніж митько але завжди в скрутній біді митку бо він є найкращим другом. сергійко добрий: коли митько заснув на стражі то сергійко підійшов і дав йому ковдру.

я старався

Аналіз твору б. лепкого «мишка (казка для дітей: для малих і великих)» — тема, ідея, жанр, сюжет і композиція. богдан лепкий «мишка» аналіз тема: відтворення спостережень мишки за життям людей різного соціального становища (багатих і бідних) під час війни. ідея: возвеличення доброти, порядності, співчуття до горя інших, взаєморозуміння, щирість, милосердя; засудження жадності, брехні, пихатості, жорстокості; війни, яка знищує людські чесноти; байдужості до всього, окрім прибутку, грошей. основна думка: «одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. хіба ж папір важніший за життя». жанр «мишка» лепкий соціально-побутова казка. б. лепкий обрав форму казки тому, що такі твори мають повчальний характер. у них завжди зрозуміло, що добре, а що погане, торжествує правда і справедливість, а негідники зазнають справедливого покарання. саме у казковому творі людина може побачити себе ніби збоку, чужими очима. письменник мав на увазі не малих і великих дітей, а дітей і дорослих. і ті, й інші повинні вчитися жити по-людськи, розділяти справжні і несправжні цінності). твір — пересторога людям: вчіться мирно вирішувати проблеми. проблематика «мишка» лепкий · війна і мир; · життєві потреби і захланність; · гріх і покарання за нього; · цінності істинні і фальшиві; · родина і виховання дітей. композиція «мишка» лепкий експозиція: опис умов, в яких жила людина. зав’язка: мишка дізнається від своїх сестер про голодне життя у місті. розвиток дії: збагачення господаря у воєнний час. кульмінація: шкода-помста, яку завдала мишка своєму господарю, потрощивши всі його гроші. розв’язка: злість господаря, мишка покидає його хату. сюжет «мишка» лепкий життя мишки у багатого господаря. зустрівшись зі своїми сестрами з міста, мишка дізнається про голодне життя їх та людей. господар, зважаючи на голодний воєнний час, наживається, збагачується, а гроші складає у ящик під ліжко. він байдуже ставиться до жінки-жебрачки, якій не хоче подати милостиню. війна для господаря — щасливий час, коли він може збагатитися. мишка вирішує завдати шкоди господарю за його жорстокість, брехню, жагу до збагачення. вона довго гризла ящик з грошима, а потрапивши до нього, перетрощила геть усе. після чого залишає хату господаря. побачивши скоєне, господар в усьому звинувачує жінку, яка жаліла молока, щоб тримати кота. джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Нора (норв. nora) — героиня пьесы х. ибсена «кукольный дом» (1879), молодая женщина, жена адвоката торвальда хельмера, мать троих детей. завязка драмы происходит как бы в двух временных планах, в которых н. живет. с одной стороны, она всегда помнит о своем давнем подвиге-проступке (подделке подписи умершего отца для спасения тяжело больного мужа). с другой стороны, н. поглощена нехитрыми, но вполне реальными заботами о доме и семье, о благополучном и комфортном существовании. художественная сила образа состоит в том, что, оказавшись в ситуации «социальной героини», н. решительно не вписывается в это амплуа. по видимости н.— заботливо опекаемое мужчинами (сначала отцом, потом мужем), нежное, женственное существо, не только кокетливое, но иногда и по-женски коварное. она, например, не лишает себя удовольствия подразнивать влюбленного в нее доктора ранка. но особенность н. как героини в том, что в отличие, скажем, от гедды габаер она прямо на глазах у зрителя меняется и раскрывается с неожиданной стороны. когда-то она имела мужество пойти на преступление во имя близких и многие годы жила памятью о своем проступке, выплачивая тайно от мужа сумму долга. но с появлением традиционного для ибсена рокового персонажа, «человека со стороны» крог-стада, прошлое врывается в настоящее. и тогда выясняется, что уютная, спокойная, нежная женщина — только видимость. ее суть определится постепенно и станет явной, когда рассеются ее надежды на то, что, узнав однажды обо всем, хельмер станет гордиться ею. н. понимает, что переменилась, и больше не может играть роль счастливой, немного легкомысленной хозяйки «кукольного дома». это немедленно отдаляет от нее не только мужа, но и детей. конечно, драма н. коснулась и хельмера, человека по-своему, может быть, порядочного, но искренне не готового понять (не то что извинить) ее поступок. н. женственна и хрупка внешне; культивируемый мужем образ куколки-белочки, маленькой мотовки — это скорее невольное подыгрывание с ее стороны. в сущности она прежде всего человек, ориентированный нравственно. когда же оказалось, что ее представления о жизни наивны, детски и неправильны, она осмеливается сделать честный и правдивый вывод о самой себе: она не имеет права быть ни женой, ни матерью. она вообще еще только «начинает быть». и поэтому н. уходит. если ее уход из семьи — не истерика, а н. как раз уравновешенный, быстро и четко действующий человек, то она не вернется. новая н. этой семьи — и не только мужа, но и детей — не знает. конечно, для современников ибсена такой финал был невозможен. автор даже придумал другую мелодраматическую развязку: н. не уходит, а в последний момент останавливается, как бы передумав. ничего более неестественного, разрушительного для такой героини быть не может. однако «плохой» конец не устраивал не только современников ибсена. до сих пор в театрах его домысливают подчас как «благополучный»: н. все же в последний момент не решается уйти от детей и «исправившегося» мужа. интересное продолжение сюжета предложил современный датский драматург эрнст бруун ольсен в пьесе «куда ушла нора» (1967): героиня оказалась на «дне» общества, но, будучи вполне состоятельной и свободной, она живет вместе с ворами и проститутками, честно трудясь на фабрике. хельмер пытается ее вернуть. среди знаменитых актрис, сыгравших н. на сцене, — г.режан, с.бернар (1894), э.дузе. событием театральной жизни россии стало создание образа норы