Як розуміють "шляхетність" пан журден і

1.сулейман пишний (1520-1566) - султан, силі якого не було рівних в цілому тодішньому світі. 2.  був твердого характеру, відважний, працьовитий, розумний і справедливий, даного слова вірно дотримувався. 3.зовнішність:   був високий, йшов дуже поважно  , вираз обличчя дивно лагідний. 4.любив молитву (сам укладав побожні псальми), ловлі і війну. це перший монарх нових часів, які з державної каси виплачував постійні платні ученим, поетам і артистам. 5.не підлягав нікому, окрім своєї жінки роксолани, «невільниці з україни». 6.''сулейман помер у глибокій старості, переживши всіх своїх ворогів і улюблену жінку роксолану, яку любив аж до її смерті '', - так писав о. назарук про видатну історичну особу.

Улітку всією сім’єю ми часто їде­мо за місто на дачу. це прекрасне місце для від­починку, адже неподалік невеличке озерце, біля якого можна засмагати. та й до лісу рукою по­дати. проте мій тато любить повторювати, що дача – це не тільки відпочинок, а й працетера­пія. він вигадав таке мудре словечко, бо вважає, що людина оздоровлюється не тільки завдяки сонцю, чистому повітрю й воді, а насамперед за­вдяки праці. тато залюбки майструє, оздоблює наш дачний будиночок, а я мамі й бабусі збирати врожай овочів і фруктів. а не­щодавно мені довірили відповідальну роботу – полоти грядки. я назвав це заняття боротьбою з бур’янами. ох і нахабні ці вороги! самі собі вродяться та й заважають овочам рости! то сонечко засту­пають, то вологу забирають, то поживні речови­ни крадуть. і стає рослинка кволою. аж тут я зі зброєю-сапою виходжу. ховай­теся, бур’яни! правда, треба бути дуже обереж­ним, бо ворог підступний, уміє маскуватися. хіба ж не було торік, що замість лободи я бу­рячки посполював? ! тож я уважно придивляюся, неквапливо ви­риваю бур’яни, собі сапою. озираю­ся назад – стоять рівними рядочками бурячки, мов воїни, що вишикувалися на парад. а пере­можений ворог лежить. він уже не страшний. після сеансу працетерапії почуваюся гор­дим. ще б пак, таку важливу роботу виконав – урятував урожай.   2-й текст.  улітку всією сім’єю ми часто їдемо за місто на дачу. там на нас чекає не лише відпочинок, а й працетерапія. так наш тато на­зиває лікування працею. торік мені довірили полоти грядки. я пере­конався, що це надзвичайно відповідальна ро­бота. по-перше, ти усвідомлюєш, що приносиш користь. адже бур’яни шкоди меш­канцям нашого городу. вони нахабно затуляють сонце, висмоктують вологу, а з нею і поживні речовини. від такого сусідства корисні рослини можуть загинути. по-друге, боротьба з бур’янами – справа не­легка. вони вміють маскуватися. тому потрібно придивлятися, що саме ти вириваєш: бурячка чи, може, лободу. крім цього, праця на городі приносить на­солоду. особливо приємним є результат: озир­нешся і бачиш – бурячки рядочками стоять, мов визволені з полону бранці, і радіють. а підкорені вороги вже не страшні, нехай лежать собі у міжряддях.