Зерно здорового собачого глузду- як зрозуміти?

  Зерно здорового собачого глузду ⇒ вислів з твору "Чинк" Ернеста Сетона-Томпсона: "В Чинку почало проростати зерно, маленьке, але живе зерно, яке дедалі більшало,- зерно здорового собачого глузду".  

 Це образно означає, що у пса почали з'являтися уявлення, навички мислення на основі його буденного життя, інтуїтивна здатність ухвалювати гідні рішення.

Герасим Калитка — центральний персонаж комедії. Це сільський багатій широкої руки. Основа його багатства — земля. Маючи "шматочок кругленький" в двісті десятин, Калитка цим не задовольняється, він прагне більшого. У нього велика, навіть ніжна любов до землі, та це любов власника, черствого і запопадливого. "Ох, земелько, свята земелько, Божа ти донечко!" — в пориві проголошує Калитка. Але тут же розкривається і причина цієї розчуленості хижака: "Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку..."

Власницькі прагнення Калитки сягають далеко: "Всю землю навкруги скуплю. Ідеш день — чия земля? Калитчина; їдеш два — чия земля? Калитчина; їдеш три — чия земля? Калитчина... Диханіє спирає..." Жадоба збагачення стала єдиною всепоглинаючою пристрастю глитая. Вона заполонила всі його помисли, він навіть уві сні марить: "Кругом, кругом усе моє".

Герасим Калитка - головний герой трагікомедії Сто тисяч.Він заможній селянин, мав двісті десятин землі та 5000 карбованців.Герасим - працьовитий,любив землю,підприємливий,але водночас жадібний,заздрісний,лицемірний,хитрий.Герасим Калитка- чоловік років 50, середньго зросту кремезної статури.Волосся з сивиною,  невеличка борідка.Одягнений у сорочку та штани з грубого полотна.Мав дружину та сина.Він хтів мати більше землі за Пузиря тим самим купуючи фальшиві гроші у Невідомого.Коли він зрозумів що його кинули він одразу ж кинувся на(до) самогубства.