тема : зображення туги за рідним краєм.
ідея: співчуття козакові, що не знайшов своєї долі.
основна думка: наймиліше у рідній стороні.
сталі епітети: синє море, неньку старенькую, молоду дівчину, шляхи биті.
порівняння: тече вода в синє море, та не витікає.
персоніфікація: грає море, грає серце, думка говорить.
гіпербола: «пішов козак світ за очі».
метафора: грає серце козацькеє, а журавлі летять собі додому ключами, шляхи биті заросли тернами.
оклики: тяжко з ними жити!
анафора: грає синє море,
грає серце козацькеє.
ні з ким буде поплакати,
ні поговорити.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір на тему: сім'я у якій я хотів би виховуватися за твором н.бічуї "шпага славка беркути ". твір на 2-2, 5 сторінки
старий шрам був сином паволоцького попа чепурного, вчився в київській братській школі й сам вийшов на попа. але коли піднялися козаки з гетьманом остряницею проти уніатів, не всидів у парафії й пішов до козацького війська. поляки швидко гасили полум’я всіх повстань, і в україні продовжували творитися безчинства та неподобства. шрам зупинився в зимівнику серед дикого степу на низу, взяв за жінку полонену туркеню, проповідував слово боже і чабанам. побував скрізь, так загартувався, що велика користь і підмога з нього була під час хмельниччини. пошрамовано його вздовж і впоперек, тому отримав прізвисько — шрам. сини підросли, стали козаками; двоє полягли в бою, залишився тільки петро. відчувши, що занепадає його сила, шрам зложив із себе полковництво і почав служити богові.
але знову почалися на україні негаразди, сварки й кровопролиття за гетьманську булаву. шрама мучила думка, що загине від цього україна. тому правив мирянам: “блюдітеся, да не порабощенні будете; стережіться, щоб не дано вас ізнов ляхам на поталу! ” коли помер паволоцький полковник, шрам сам зголосився послужити громаді, і його обрали знову. задумався полковник, як україну «на добру дорогу вивести». пустив поголоску, що нездужає, а сам виїхав на хутір для поради.