Твір-роздум над оповіданням "ніч серед боем" іть будь ласка

кажуть, що «краса врятує світ», але я трохи б переінакшив цю фразу і сказав би так: «доброта врятує світ». і це для сьогодення більш актуально, адже в наш час світ став тісним для добра і тиші. тим більше, що в стародавні часи «добрими» називали красивих і сильних людей, отже, краса і доброта за своїм значенням дуже близькі, а добра людина завжди здається красивою.

добрі справи завжди високо цінилися серед людей. коли йде мова про добрі справи, на згадку приходить діяльність тих безсрібників, які покидали рідний дім і відправлялися за тридев’ять земель рятувати людей від епідемій, жертвам катастроф або просто вчити дітей. добрі справи — це й благодійна діяльність багатих людей, які жертвували свої кошти на будівництво шкіл, гімназій і лікарень, які знаходили можливість утримувати будинки для старих, отримати освіту талановитим молодим людям і підтримували їх матеріально.

люди, які прагнуть творити добро у нашому жорстокому та бездушному світі, не чекають якоїсь зручної нагоди і роблять це як звичайні повсякденні справи. а якщо кожен з нас буде відкладати свої добрі справи і чекати виникнення критичних життєвих ситуацій, або часу, коли заробить великий капітал, то можна й спізнитися, а ось світ при цьому не стане кращим і добрішим.

якщо людина бажає, щоб її слова і справи, нехай невеличкі, несли її рідним, близьким, друзям, оточуючим тепло, то це вже немало. але при цьому не слід забувати, що справжня доброта безкорислива. тому й не треба очікувати подяки, не треба сподіватися на винагороди, а треба просто поспішати творити добро.

у сучасному світі змінилися духовні орієнтири, знецінилися деякі моральні ідеали. люди стали більш прагматичними й байдужими. прикладів цьому дуже й дуже багато. у нашій країні зараз є більш десяти мільярдерів, а ось благодійністю замаються лише декілька з них. тисячі людей потребують сьогодні , але уся вона йде не від багатих бізнесменів, а від простих людей, які не забули, як співчувати. кожен день можна почути благання про тій чи іншій хворій дитині, при цьому кожен день дехто витрачає більше, ніж потрібно на таку . як це змінити, я не знаю, але впевнений, що змінити треба.

можливо, мене хтось і почує у цьому тісному для добра та тиші світі. я хочу ще раз повторити відому фразу: «поспішайте творити добро! ». адже для цього не обов’язково бути багатим, бо добрі справи — це і підтримка друзів, і старшим, і просто добрі слова. тому не відговорюйтеся вічною зайнятістю, не перекладайте на завтра добрі справи, які можна зробити сьогодні. і тоді у тісному для тиші і добра світі обов’язково знайдеться місце для ваших добрих справ.

У70-х роках хіх ст. провідною темою  українських письменників було, як уже  зазначалося раніше, життя села. реформа  кріпосного права 1861 р., стрімка капіталізація принесли в селянський світ нові проблеми: хлібороб опинився перед складним вибором — господарювати по’старому чи йти в  місто на заробітки, зберігати совість, давні  моральні устої чи зректися всього цього  заради виживання й збагачення, боротися  за свої права чи підкоритися жорстокому  світові… відповідно нового забарвлення в  літературі набули й характери селян. найпомітнішим здобутком нашого красного письменства в розкритті цієї теми вважається  роман панаса мирного та івана білика «хіба  ревуть воли, як ясла повні? ». це був  перший  «роман з народного життя», у якому, за визначенням і. франка, «змальовано майже столітню  історію українського села», розкрито тогочасну  дійсність у всіх її складностях і суперечностях.