Романтичним пафосом жагою до пізнання сповнений твір в.симоненко який твір ?

1. де  росла  тополя? а) неподалік  від  річки.б) край  дороги  біля  поля.в) на греблі.

2. поле,  широке,  зелене,  порівнюється  з: а) морем; б) океаном; в) килимом.

3. тополю  у  творі  названо: а) тонкою  і  гнучкою; б) молодою  і  квітучою; в) чорнявою  і  красивою.

4. до  кого  поет  звертається  у  своєму  творі? а) дівчат-молодиць.б) хлопців-козаків.в) всього  українського  народу.

5. дівчина  зустрічалась  з  козаком: а) біля  криниці; б) на  узбережжі  озера; в) під  вербою.

6. яка  пташка  виспівувала,  „поки  вийде  чорноброва  з  хати”? а) жайворонок.б) ластівка.в) соловейко.

7. який  художній  прийом  застосував  т.шевченко  у  рядку  з  твору: „а  серденько  мліло”? а) метафору.б) епітет.в) контраст.

8. скільки  років  чекала  дівчина  свого  козака? а) 2.б) 6.в) 3.

9. щоб  припинити  страждання  своєї  донька  мати  вирішує  її: а) засватати  за  старого,  багатого; б) розвеселити  співами; в) віддати  за  сільського  коваля.

10. який  народний  обряд  згадується  у  творі? а) колядування.б) сватання.в) щедрування.

11. із  запитанням  „скажи  мені  щиру  правду – де  милий  серденько? ”  дівчина  звертається  до: а) матері; б) бабусі-ворожки; в) тополі.

12. ,  дівчина  подумує: а) утопитися; б) переїхати  в  інше  село; в) вирушити  на  пошуки  свого  коханого.

думаю хоть чимось

Відповідь:

Писала для іншої теми, але може щось з цього пригодиться

Світ козацьких пісень

Козацькі пісні - народні, історичні пісні та думи в котрих оспівується Козацька доба. Ці пісні не вхо-дили до репертуару придворних музик, їх співали здебільшого кобзарі та лірники. Саме вони в цих піснях розповідали звичайним людям про певні реальні факти і явища (боротьба з турецько-татарськими нападниками, перемоги і поразки козацького війська, чужинська неволя, рабство тощо). Але в першу чергу козацькі пісні оспівують ліричний образ козака, відтворюють його внутрішній духовний світ, думки і почуття, зроджені різними обставинами неспокійного козацького життя, передають романтику козацької волі.

Тематика козацьких пісень дуже широка: козацький побут і викликані ним почуття та думки,  життя в походах без відпочинку, коли нема де прихилити голови, і домом стає зелена діброва чи темний байрак. Але найпоширеніша тема - прощання козака з рідними та його від´їзд з дому. Ці співанки завжди пройняті мотивом туги, при  цьому патріотичні почуття відступають на другий план, основне місце займає смуток прощання з сім´єю, коханою дівчиною чи молодою дружиною. Тому в ліричних козацьких піснях козак часто сумує - «світом нудить», плаче. Туга посилюється мотивом самотності: єдиним другом козака є вір-ний кінь, що розуміє його настрій, хвилювання, охороняє в час небезпеки, попереджує про неї, а якщо господар загинув, сповіщає про це його рідних. Тема смерті козака є також дуже поширена. Причому в цих піснях, як правило, не змальовуються ні битви, ні поєдинки, не говориться про обставини смерті коза-ка, не пояснюються причини, чому він сам залишився лежати на полі бою. Картина загибелі козака постає доволі традиційною: вбитий він лежить під калиною чи тополею, очі накриті червоною китайкою (символ козацької слави, у дохристиянські часи червоний — колір смерті), над ним нахилився вірний кінь, над ним кружляє чорний ворон (теж символи смерті, представники потойбічного світу). У деяких співанках смертельно поранений козак розмовляє зі своїм єдиним другом-конем, який копитами в землі копає для нього могилу, просить його передати останню звістку рідним. Однак, незважаючи на мотиви страждань, нелегкої долі, смерті козака, цим співанкам властива і тема волі, воїнської звитяги, в них возвеличується патріотичний дух, безстрашність, самовідданість всенародній справі національного визволення, оспівується козацька слава. Символом козацької  звитяги, нездоланності духу стає і насипана висока могила — пам´ятник воїнської доблесті.  

Давність походження козацьких співанок виявляється і в їхній образності. Крім головного ліричного героя — козака, в них фігурують образи коня (який може говорити людською мовою, плаче над убитим козаком, просить прокинутись), сивої зозулі (розповідає козакові, що діється вдома, від нього несе звістку рідним), ворона, сокола; персоніфіковані образи сил природи, дерев (або всієї діброви, лісу, гаю) тощо. Для них властива й своєрідна метафорика. Так, наприклад, битва асоціюється з бенкетом , важка виснажлива битва змальовується як спорудження мостів чи греблі, поле бою — у вигляді зораної ріллі, засіяної кулями, смерть козака — вінчання з могилою. Давність походження такої художньообразної структури підтверджується її спорідненістю з давніми писемними пам´ятками - літописами, «Словом о полку Ігоревім». Тому козацькі співанки, що збереглися до нашого часу, є особливо цінними творами соціальної лірики. Вони стали основою подібних за тематикою і поетикою солдатських, рекрутських, вояцьких, жовнірських співанок.

Козацькі пісні і донині живуть у пам᾽яті українського народу. Вони також відомі далеко за межами України. Дуже влучно про творців і виконавців козацьких пісень висловився італійський письменник Д.Чамполі: шабля – їхній хрест, перемога – їхній Бог, а пісня – їхня молитва.

Пояснення: