37 . тарас шевченко , , доля" віршовий розмір.

Максим- син захара беркута, любить мирославу, добрий, служив інтересами народу, батькові, мудрий, герой. чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між слугами максим беркут усюди був однаковий, спокійний, свобідний, в руках і словах, мов рівний серед рівних. товариші поводились з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялися і жартували з ним, а проте виповнювали його розкази точно, швидко і так весело та радо, немов і самі без розказу були би в тій хвилі зробили те саме. боярська служба, хоч не  такої рівної вдачі, далеко не так свобідна в поводженню, далеко похпніша з одних гордо висміюватися,   перед другим низенько хилитися, все ж таки поважали максима беркута за його звичайність і розсудливість і хоч не без дотинків та жартів, таки робили те, що він казав. він виявивив   себе як бестрашнийлицар і вольовий начальник. для нього рідний край, народ дорожчі від особистого життя. мирослава  - дівчина-русинка, дочка боярина тугара вовка, її матір померла, тому мирославу виховувала нянька (або проста селянка). мирослава нічого не підозрювала про темні справи свого батька, бо звикла поважати, любити людей, відноситись до них з повагою та довіряти їм. дізнавшись що батько її зрадник, героїня відмовилася від нього. вона дуже хвилюється коли захар беркут хотів розбити ворогів повністю, вбивши при цьому і свого сина, якого мирослава щиро покохала. вона добра і хоробра, відважна пішла ловити навіть дикого звіра.

«павлусь дивився на те все наляканими очима. йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися». • «його огорнув страх. у його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». • непорадний: «козакові соромно плакати, ось що. виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся». • «у павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в спасівці». • «злодії, пси, чорти! ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали! ось тобі, ось тобі! — тепер павлусь отямився. він перший раз убив людину. йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів. його взяв на руки степан і став відтирати». • і він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар. як її поганці та торкають, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись». • «хіба ж, тату, так її нещасну, залишимо без і? » • «дідусева наука стала йому в пригоді. «ось це великий віз, а ця зоря над нами — то показує північ. ну, навпроти неї мусить бути південь”». • недоля: «як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде». • «хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. в нього ж була шабля й два пістолі,— то не те, як він тікав зі спасівки. тепер він уже між козаками бував у поході і бачив, як татар б’ється».

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua