Які людскі якості засуджуються в казці фарбований лис ( 5 - 7 речень)

українські народні родинно-побутові пісні дуже різноманітні за тематикою, настроєм, художніми засобами виразності. у них правдиво відображено все життя українського народу, багатство його духовного світу, найзаповітніші мрії і прагнення. великий знавець українського фольклору, письменник михайло стельмах зазначав: «нема такої значної події в житті народу, немає такого людського почуття, яке б не обізвалося чи рокотом грому, чи ніжною струною в українській ліриці, яку по праву можна назвати нашим національним скарбом і перлиною світової народної творчості».

серед найпоширеніших родинно-побутових пісень — пісні про кохання, пісні про родинне життя, колискові та жартівливі пісні. у піснях про кохання всі перипетії стосунків двох: і перше несміливе почуття, яке боїться виказати себе навіть поглядом, і відкрите утвердження щастя закоханих, і сумніви та образи, і біль розлуки, і невтішне горе зраджених, і мрії про майбутнє одруження. виспівуючи свою любов, дівчина добирає зворушливі у своїй простоті й правдивості слова. для неї від миленького кращого немає, бо гарне у нього все: і «любая розмова», і «що сам молод, під ним кінь ворон, ще й в сопілку грає! », навіть його сліди їй дорогі: «та вирву я, вирву кленовий листочок, прикрию, пристелю милого слідочок…» в уяві юнака також постають найпоетичніші образи, коли він думає про свою милу — червона калина, чорноброва, пишна, «серденько, рибонька, дорогий кришталю».

Любовь! Это чувство дано человеку в награду. Не каждый в силе понять и принять его. Иногда любовь ходит рядом с чело­веком, но не все могут увидеть или разглядеть ее. На­пример было утверждение,что : «Человек не может любить два раза в жиз­ни, возможна только одна любовь, глубокая и безбрежная, как море..»

Я считаю, что любовь, сильная и настоящая, дается человеку лишь однажды, потерять ее очень легко, а вот найти — сложнее.

Не быть любимым — это не значит не любить. Бунин, на­пример, считал: «Всякая любовь — великое счастье, даже если она не разделена». Любить — это уже счастье и радость. Оно дает надежду и стимул в жизни человеку обрести что — то новое для себя и даже найти выход из сложной ситуации. Любовь — это прекрасно. Если она не разделена, то не стоит отчаиваться, ведь это всего лишь неудача, а любимый человек еще сможет понять, как много он теряет, а может и нет. Зна­чит, ошибки нужно искать не в нем, а в себе, в своих чувствах, которые, возможно, уже погасли.

Я считаю, что самое страшное для человека, для его внут­реннего состояния и состояния души — не любить. Любовь де­лает человека счастливым, а если он не любит, значит,он не­счастлив.

Я считаю, что без любви невозможно прожить в жизни. Она становится блеклой, бесцветной, скучной. Немыслимо предста­вить людей, безразличных

«Не любит тот, кто не любит всегда», — сказал Аристотель, и он действительно был прав. Не полюбив ни разу в жизни, че­ловек так и не сможет понять, что он пропустил в своей жизни самое интересное.

Я считаю, что если человек не любит, значит, он не живет.

Мне хотелось бы верить, что каждый человек найдет в жиз­ни свою половину, любимого человека, того, кому будет прият­но говорить теплые слова.

Объяснение:

надеюсь я