Коли написаний твір т. шевченко "ой три шляхи широкиї" (рік)

1847
Или нету даты.
Вообще...

        Станіслав Чернілевський "Забула внучка в баби черевички".
     1. Метафори: ''cміхом бризвувши в зело'' (зело - це зелень), "перекотилось літо за село", "за повелінням вікової звички", ''курява вляглась", "вийшли в небо зорі", осінь опустила листок.
     2. Персоніфікації: "cміхом бризнувши", "перекотилось літо за село", "вийшли в небо зорі", "курява вляглась після коліс", осінь тихенько опустила листок.

         Пояснення:
     1. Метафора - ознаки одного явища переносяться на інше за подібністю.
     2. Персоніфікація - це різновид метафори. Властивості живих істот переносять на предмети, явища природи (тобто відбувається оживлення).
         Наприклад, в даному вірші, персоніфікація "вийшли в небо зорі''. Властивість живих істот "вийшли (ходити)" перенесена на зорі.
    
       Р.S.: так як персоніфікація є різновидом метафори, то рядок 1 і 2 схожі.
       

Герасим Калитка — центральний персонаж комедії. Це сільський багатій широкої руки. Основа його багатства — земля. Маючи "шматочок кругленький" в двісті десятин, Калитка цим не задовольняється, він прагне більшого. У нього велика, навіть ніжна любов до землі, та це любов власника, черствого і запопадливого. "Ох, земелько, свята земелько, Божа ти донечко!" — в пориві проголошує Калитка. Але тут же розкривається і причина цієї розчуленості хижака: "Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку..."

Власницькі прагнення Калитки сягають далеко: "Всю землю навкруги скуплю. Ідеш день — чия земля? Калитчина; їдеш два — чия земля? Калитчина; їдеш три — чия земля? Калитчина... Диханіє спирає..." Жадоба збагачення стала єдиною всепоглинаючою пристрастю глитая. Вона заполонила всі його помисли, він навіть уві сні марить: "Кругом, кругом усе моє".