Хронологическая таблица жизни леси украинки.

 25 лютого 1871 Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в містечку Новограді-Волинському. Батько письменниці, Петро Косач, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади, близьким товаришем Михайла Драгоманова. Мати, Ольга Косач, — відома в українській літературі письменниця під псевдонімом Олена Пчілка. 18 січня 1880 Леся дуже застудилася, початок тяжкої хвороби. Вірш «Надія». 1882 Косачі переїздять в село Колодяжне, що віднині стало їхнім постійним місцем проживання. Влітку 1883 Лесі діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року професор О. Рінек оперував ліву руку, видалив кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з до матері Леся вивчає французьку і німецьку мови. 1884 «Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка». 1890 «Contra spem spero». Написала для молодшої сестри книжку «Стародавня історія східних народів” (яка у 1918 році була видана, як підручник для школи) 1893 у Львові виходить перша збірка поезій Лесі Українки — «На крилах пісень» 1899 Вийшла й друга збірка «Думи і мрії». Березня 1907 Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. А в кінці березня разом з К. Квіткою здійснила поїздку до Криму, де зокрема побувала у Севастополі, Алупці та Ялті. 7 серпня 1907 Леся Українка одружилася з Климентом Квіткою. Жили в Криму, де К. Квітка одержав посаду в суді. 1907 Завершено драматичну поему «Айша та Мохаммед», «Кассандра», «На руїнах», «За горою блискавиці», продовжено роботу над творами «У пущі», «Руфін і Прісцілла» 1910-1913 Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Разом із чоловіком, Климентієм Квіткою, вона працювала над зібранням фольклору, інтенсивно опрацьовувала власні драми. На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. То власне їй письменниця диктувала проекти своєї так і ненаписаної драми «На берегах Александрії». Символічне значення її творчості можна прочитати в молитві дітей до Геліоса над манускриптами. 1911 «Лісова пісня» 1912 Поема «Камінний господар» 1 серпня 1913 Померла в Сурамі у віці 42 років. Похована на Байковому кладовищі в Києві

Джерело: http://dovidka.biz.ua/lesya-ukrayinka-hronologichna-tablitsya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Тема – життя риби, яка була не такою, як всі. Ідея – трагедія індивідуальності, яка не підозрює про свою не пересічність; роль дружби в житті людини.

Головні герої: Говорюща риба, рибалка

Жанр: казка-притча.

Казка – фольклорний розповідний твір про вигадані, а часом і фантастичні події. Притча – невелике оповідання, яке містить повчання в алегоричній формі.

Висновок: Говорюща риба - це абсолютно фантастична історія, просто казка — трохи весела, трохи іронічна, трохи сумна. Але скільки в ній прихованої мудрості! І про те, що кожному з нас потрібен друг, той, хто вміє вислухати. І про те, що інколи близькі люди бувають такими далекими по духу між собою, як із рибами.

Тому ""Говорюща риба" - це казка-притча, яка скризь фантастичні події, доводить до читача як складно затвердити себе і відстояти власну несхожість і навіть унікальність, як не піддатися стереотипам.

Відповідь:

Зіма ў гэтым годзе прыйшла рана. Ужо ў першай палове лістапада вуліцы замяло снегам, лужыны падмарозіла. Дзеці па дарозе ў школу радасна каталіся па першым пасля лета лёдзе, гулялі ў снежкі, абломвалі ледзяшы. Некаторыя спрабавалі нават ляпіць снегавікоў.

Але век восеньскага снегу нядоўгі. Дажджы ды туманы з'ядуць яго за некалькі дзён. Аднак мы не сумуем. Хутка ўжо снежань, тады наступіць сапраўдная зіма: з глыбокімі гурбамі снегу, траскучымі маразамі, завеямі. А там ужо і Новы год. Будзе ў нас яшчэ час атрымаць асалоду ад зімовых радасцяў.

Пояснення: